Закупівля товарів, робіт або послуг на умовах співфінансування в рамках проєктів

У статті «Закупівля товарів, робіт або послуг за грантові кошти» ми розібралися як замовникам здійснювати закупівлі за грантові кошті, якими нормативно-правовими актами керуватися та проаналізували алгоритм дій замовників. У цьому матеріалі розглянемо як замовникам здійснювати закупівлі у випадку співфінансування.

Статтею 6 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) визначення положення щодо міжнародних зобов'язань України у сфері закупівель. Зазначеною статтею Закону визначено, що якщо міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону.

Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проєктів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів організацій, зазначених у частині другій цієї статті, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.

Що ж таке співфінансування?

За визначенням, наведеним у «Словнику фінансово правових термінів»  фінансування – це:

1. метод розподілу коштів централізованих і децентралізованих грошових фондів держави та органів місцевого самоврядування;
2. діяльність, пов’язана із забезпеченням грошовими ресурсами соціальних, економічних та інших потреб держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб.

Фінансування полягає у наданні коштів для безповоротного, безвідплатного, цільового їх витрачання протягом бюджетного періоду. Джерелами фінансування є кошти державного і місцевих бюджетів; кошти державних і місцевих позабюджетних фондів (у разі їх створення); власні кошти підприємств, установ, організацій (самофінансування); кредитні ресурси та інші кошти громадян і юридичних осіб. Залежно від об’єктів, форм, способів і напрямів використання коштів розрізняють фінансування державне, бюджетне, цільове, кошторисно-бюджетне (здійснюється за рахунок бюджетних коштів на підставі кошторису), пряме, спільне, венчурне, фінансування капітальних видатків, на підприємствах здійснюється самофінансування (за рахунок власних коштів).

Сам термін «співфінансування» частіше вживається в різних нормативно-правових актів (господарське, інвестиційне, фінансове, адміністративне право тощо). При цьому, сфера та галузі у яких вживається даний термін свідчить про різноманіття способів його трактування та застосування, які варіюються від розподілу між собою частки у фінансових витрат, до змішаного фінансування, яке передбачає комбінування різних за статусом суб’єктів діяльності, джерел фінансування та можливо навіть і методів інвестування, за допомогою яких здійснюється фінансування того чи іншого проекту.  

При цьому, за своїм характером та ознаками поняття «співфінансування» все ж таки передбачає спільне фінансування з визначенням часткової участі.

Якщо розглядати питання щодо співфінансування яке визначене у частині 3 статті 6 Закону, то у даному випадку варто розуміти, що це є кошти для реалізації проєктів за рахунок коштів наданих в рамках кредитів, позик, грантів організацій та кошти бюджету: державного та / або місцевого.

У рамках, яких проєктів може відбуватися співфінансування?

У  відповідності до частини 3 статті 6 Закону закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проєктів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів організацій, зазначених у частині 2 цієї статті, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону

В свою чергу, частиною 2 статті 6 Закону визначено, що співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України:

• Міжнародним банком реконструкції та розвитку,
• Міжнародною фінансовою корпорацією,
• Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій,
• Міжнародною асоціацією розвитку,
• Європейським банком реконструкції та розвитку,
• Європейським інвестиційним банком,
• Північним інвестиційним банком,
• а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями.

Тобто, законодавцем визначено, що виключно за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України зазначених організацій та установ виконуються міжнародні зобов'язання  України у сфері закупівель, в тому числі на умовах співфінансування. 

Який порядок закупівель визначений Законом у разі співфінансування проєктів?

Відповідь знаходимо у статті 6 Закону, якою визначено, що:

Перше, закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України зазначеними у частині 2 статті 3 Закону установами та організаціями.

Друге, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону.

Третє, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині 1 статті 5 цього Закону, а це:

1. добросовісна конкуренція серед учасників;
2. максимальна економія, ефективність та пропорційність;
3. відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
4. недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
5. об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі;
6. запобігання корупційним діям і зловживанням.

Також, статтею 5 Закону встановлено, що замовники:

• забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом;
• не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників;
• та учасники процедур закупівлі, суб'єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Четверте, що встановлено частиною 3 статті 6 Закону, що у разі невстановлення таких правил і процедур цими організаціями, то закупівля товарів, робіт та послуг відбуваються відповідно до Закону.

Тобто, замовники на яких поширюється дія Закону повинні здійснювати закупівлі у відповідності до вимог Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості).

Чому так? Тому, що замовник у разі отримання грантових коштів є отримувачами бюджетних коштів та зобов’язані їх витрачати відкрито, у відповідності до вимог законодавства і за їх цільовим призначенням.

Рекомендації замовникам, у разі проведення закупівель у разі співфінансування.

Детально вивчити умови надання гранту, позики чи кредиту. Умовами програм, або договорів може бути встановлено:

• які товари, роботи чи послуги можуть закуповуватися за грантові кошти, чи за кошти позики або кредиту;
• порядок відбору надавачів послуг, виконавців робіт або постачальників товару;
• вимоги (в тому числі технічні та якісні характеристики) до самих послуг, товарів чи робіт.

Здійснювати закупівлю виключно тих товарів, робіт та послуг на умовах співфінансування в рамках проєктів щодо яких наданні грантові кошти, позика чи кредит.

У разі встановлення у договорі або у іншій угоді чи програмі окремого порядку проведення закупівлі, такі закупівлі мають відбуватися у чіткій відповідності такого порядку та встановленого виду закупівлі. У такому випадку замовником не використовуються положення Закону та Особливостей, окрім статті 5 Закону.

У разі відсутності порядку проведення закупівлі такі закупівлі мають відбуватися у відповідності до вимог Закону з урахуванням Особливостей.

Варто також врахувати, що може виникнути ситуація, що замовнику потрібно буде здійснювати закупівлю за вимогами Закону з урахуванням Особливостей, при цьому такому замовнику потрібно буде врахувати вимоги, які встановлені організацією (установою), яка надає грантові кошти, позику чи кредит. Що це може бути? Положення щодо встановлення вимог: технічних, якісних або кількісних до товарів, робіт чи послуг або інші вимоги. Та, у разі їх наявності таких вимог обов’язково включити до документів закупівлі або до умов укладених договорів. Тому, при здійсненні закупівлі на умовах співфінансування в рамках проектів за кошти грантів, позик чи кредитів  до тендерної документації замовник має включає умови, що така закупівля відбувається відповідно до угоди (договору, програми), якими передбачено надання грантових коштів, позики чи кредиту. Для чого потрібно прописувати такі умови? Так як вимоги національного законодавства можуть бути відмінні від вимог встановлених такими угодами та з метою дотримання та не порушення умов правил і процедур визначених у документах згідно яких надана позика, грант чи кредит.

Для прикладу: «Тендерна документація підготовлена у відповідності  вимог чинного законодавства та у відповідності  до вимог встановлених умовами Грантової угоди______(або іншого договору, угоди чи проекту) у рамках співфінансування якої здійснюється дана закупівля та у рамках якої проводиться закупівля….».