Втрати чинності Господарського Кодексу України: коротко про головне

Прийняття Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» № 4196-IX породжує цілий ряд правових питань, одним з яких є встановлення строків набуття чинності нормами закону, темпоральні колізії, які виникнуть, у зв’язку зі зміною законодавства та визначення відповідних дій замовників для виконання вимог законодавства. 

28.02.2025 набув чинності Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» № 4196-IX від 09.01.2025 (далі — Закон № 4196). 

Норми Закону № 4196 передбачають поступову відмову від інститутів та організаційних форм, які залишились Україні у спадщину від Радянського Союзу, зокрема, права господарського відання, права оперативного управління, права постійного користування земельною ділянкою. 

Задум законодавця полягає в перетворенні державних та комунальних підприємств у господарські товариства з переосмисленням правових підстав для володіння та користування державним або комунальним майном. 

Дані зміни повпливають на публічні закупівлі в багатьох аспектах, зокрема: 

• організаційно-правова форма замовника може зміниться, а також можлива ліквідація замовника;  
• може змінитись обсяг прав замовника щодо майна, в тому числі нерухомого; 
• зміниться законодавство, яким керуються сторони договорів; 
• зміняться строки позовної давності по деяким вимогам. 

Таким чином, з метою належного планування своєї діяльності, замовники повинні розуміти, коли саме набувають чинності зміни у законодавстві.  

Таблиця 1 

З 28.02.2025	згідно з частиною 4 статті 17 Закону № 4196 не застосовується до виконавців державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, які виконуються у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, положення абзацу 3 частини 2 статті 231 ГКУ в частині стягнення штрафу в розмірі семи відсотків вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання зобов’язання.
З 28.08.2025	Загальна дата введення в силу норм Закону № 4196, а також втрата чинності Господарського кодексу України.
З 28.08.2025 по 28.02.2028	Стаття 11 регулює правовий інститут господарського відання та визначає поняття «право господарського відання». Стаття 12 регулює правовий інститут оперативного управління, визначає поняття «право оперативного управління», надає власнику майна право вилучати надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується не за призначенням
Протягом шести місяців з дня введення в дію цього Закону стаття 14 з 28.02.2025 по 28.08.2025	Учасники (засновники) підприємства, уповноважений суб’єкт управління об’єктами державної власності приймають рішення про припинення підприємства (крім державних некомерційних підприємств), єдиним учасником (засновником) якого є держава, крім підприємств, щодо яких відкрито провадження у справі про банкрутство ( для таких підприємств строк -протягом шести місяців з дня закриття провадження у справі про банкрутство.)
Частина 2 статті 13, яка вводиться в дію через три роки та шість місяців з дня набрання чинності цим Законом; з 28.08.2028	Забороняється внесення змін до відомостей про державні підприємства (державні комерційні підприємства, казенні підприємства), комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, крім: державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом перетворення або ліквідації та пов’язаних з цим змін до відомостей про юридичну особу; державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, пов’язаних із зміною керівника юридичної особи, або державної реєстрації зміни складу комісії з припинення, голови комісії або ліквідатора, керуючого припиненням; державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, пов’язаних із передачею єдиного майнового комплексу державного підприємства до сфери управління Фонду державного майна України; державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, пов’язаних із відкриттям провадження у справі про банкрутство такої юридичної особи.

З таблиці вбачається, що в поточному 2025 відбудеться втрата чинності ГК України, а також будуть прийняті рішення про припинення підприємства (крім державних некомерційних підприємств), єдиним учасником (засновником) якого є держава, шляхом їх перетворення або ліквідації. 

Варто зауважити, що згідно норм Закону № 4196 уповноважений орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про припинення підприємства, єдиним учасником (засновником) якого є територіальна громада (територіальні громади). Таким чином, враховуючи положення частини 2 статті 13 Закону № 4196, рішення про припинення комунального підприємства також будуть прийматись, проте строки його прийняття можуть відрізнятись у порівнянні з державними підприємствами. 

Замовнику слід враховувати строки такого припинення та бажано встановлювати договірні правовідносини без розповсюдження їх дії на період припинення юридичної особи, особливо якщо є підстави вважати що буде прийняте рішення саме про ліквідацію юридичної особи, що потягне додаткові складнощі. 

Якщо у замовника є можливість повпливати на строки припинення підприємства шляхом перетворення бажано їх встановлювати з можливістю здійснення перетворення після завершення регулярних договорів, таких як постачання паливних пелетів і тому подібне. Так само, варто укладати договори про закупівлю з урахуванням можливих змін.  

Наприклад, якщо комунальне підприємство знає про намір прийняття рішення про його перетворення, варто погодити такі строки, які дозволять виконати на момент початку перетворення більшість укладених договорів про закупівлю, та за можливості накопичити певний запас необхідних матеріалів (паливні пелети, мийні засоби, паливо тощо) для того, щоб максимально зменшити кількість договорів, які будуть діяти у період реорганізації, а також враховуючи інвентаризацію майна підприємства, яка відбудеться у процесі перетворення. 

Також, у зв'язку з втратою чинності Господарським кодексом України, виникне ряд питань пов’язаних з нормами права, які регулюють господарськи відносини між замовником та учасником та втратять чинність під час дії договорів про закупівлю. 

Згідно статті 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. 

В свою чергу, згідно частини 2 статті 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.  

Більш того, згідно частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. 

Згідно частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 

Отже, після втрати чинності нормами Господарського кодексу України вони не будуть регулювати відносини між сторонами у договорі, в той же час, якщо договір дублював положення Господарського кодексу України, такі пункти договору будуть чинними. 

Наприклад, якщо у договорі про закупівлю зазначено лише про те, що за порушення умов даного договору Сторони несуть відповідальність в порядку, передбаченому чинним законодавством України та даним Договором, після втрати чинності Господарським кодексом стаття 231 даного кодексу не буде розповсюджуватись на правовідносини між сторонами. 

В свою чергу, у випадку дублювання положень статті 231 Господарського кодексу, положення договору будуть діяти, навіть у випадку прийняття нового нормативного акту, яким врегулюється відповідальність сторін у договорі про закупівлю, окрім випадку, якщо нормативному акті прямо вказано про заборону відступу від його положень. 

У деяких випадках складно відділити норму договору від норми закону, коли в договорі йде посилання на норму, що втратить чинність. 

Підсумки 

Втрата чинності Господарським кодексом України та впровадження Закону № 4196-IX знаменує собою один із наймасштабніших етапів реформи в господарському праві України.  

Темпоральна дія норм цього Закону створює складний правовий перехід, що вимагає від замовників глибокого аналізу строків, умов договорів, форм власності та процедур припинення чи перетворення юридичних осіб. Особливо важливо враховувати строки позовної давності, які можуть мати суттєве значення при захисті своїх прав у майбутньому. 

Розуміння юридичних наслідків кожного етапу дії Закону № 4196 дозволить уникнути юридичних колізій, мінімізувати ризики для сторін договорів і забезпечити правову визначеність у перехідний період.  

Замовникам рекомендується переглянути внутрішні політики закупівель та умови укладених договорів, звертаючи особливу увагу на ті положення, які посилаються на норми, що втратачають чинність, і відповідним чином їх адаптувати.