Субвенції в закупівлях: як використати та що варто врахувати
4
2945
У закупівельній сфері присутнє широке коло різноманітних понять, які є доволі розповсюдженими для кожної уповноваженої особи. В той же час закупівельники стикаються із додатковим переліком особливих визначень, притаманних тій чи іншій специфіці установи, закладу, тощо.
Відповідно «субвенція» – не надто поширений серед замовників термін, тим не менше він містить у собі безліч аспектів, які доцільно врахувати, аби не порушити законодавчі вимоги. Тож у даному матеріалі розберемо що ж таке субвенція та які нюанси варто врахувати замовнику під час здійснення закупівлі за субвенційні кошти.
Що таке субвенція?
Керуючись пунктом 48 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БКУ), субвенції – міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції.
Згідно статті 97 БКУ, у Державному бюджеті України можуть передбачатися такі трансферти місцевим бюджетам:
базова дотація;
субвенції на здійснення державних програм соціального захисту;
додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок надання пільг, встановлених державою;
додаткова дотація на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я;
субвенціяна виконання інвестиційних проектів;
освітнясубвенція;
субвенція на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами;
субвенція на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження;
субвенція на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;
інші додаткові дотації та інші субвенції.
Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, яка вперше визначена законом про Державний бюджет України, затверджуються Кабінетом Міністрів України не пізніше 30 днів з дня набрання ним чинності.
Стаття 101 БКУ передбачає, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради можуть передбачати у відповідних бюджетах такі види міжбюджетних трансфертів:
субвенції на утримання об'єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об'єктів спільного користування;
субвенції на виконання інвестиційних проектів, у тому числі на будівництво або реконструкцію об'єктів спільного користування;
дотації та інші субвенції.
Умови надання субвенцій, зазначених у цій частині статті, визначаються відповідним договором сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Причому варто врахувати, що кожен із вищезазначених видів субвенції має свої окремі нюанси та особливості, притаманні саме даному виду субвенцій. Наприклад, згідно норм частини четвертої статті 103-2 БКУ, залишки коштів за освітньою субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти державної та комунальної власності, зазначених у частині першій цієї статті.
Чи є отримання субвенційних коштів підставою для визнання потреби додатковою?
Керуючись абзацом третім пункту 15 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями.
Відповідно замовник має можливість визначити потребу додатковою, якщо:
виникла потреба саме додаткового обсягу (товару, робіт чи послуг);
замовник не міг передбачити таку потребу;
закупівля за тотожним предметом закупівлі вже відбулася;
попередня закупівля була проведена у поточному році.
В той же час наявний лист Мінекономіки «Щодо планування» № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020, у відповідності до якого замовник може вважати предмет закупівлі новим у разі:
виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
виділення додаткових коштів;
перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;
перерозподілу коштів зекономлених у разі зміни ціни договору про закупівлю в бік зменшення;
перерозподілу коштів, які було заплановано на закупівлю іншого(их) предмету(ів) закупівлі або фінансування інших видатків;
відміни закупівлі або визнання її такою, що не відбулась / неукладення договору про закупівлю за результатами проведення закупівлі та необхідності здійснення нової закупівлі;
розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
інших подібних випадках.
Проте варто зазначити, що листи Мінекономіки носять лише інформаційний та рекомендаційний характер. Тож не варто керуватись виключно такими листами для прийняття того чи іншого рішення. А рішення щодо визначення потреби додатковою перш за все повинне базуватись на нормах Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) із врахуванням Особливостей.
Повертаючись до абзацу третього пункту 15 Особливостей та аналізуючи вищезазначене, варто підкреслити що дана законодавча норма не передбачає можливість визначити потребу додатковою, базуючись саме на отриманні додатково виділених коштів, в тому числі й субвенційних.
Що врахувати замовнику під час використання субвенційних коштів?
Перший аспект: планування потреби, в тому числі й визначення предмета закупівлі
Так як субвенційні кошти виділяються ціленаправлено, тобто «на певну мету», замовникам перш за все доцільно оцінити перелік тих товарів та/або робіт та/або послуг, які необхідно придбати.
Керуючись абзацом першим пункту 15 Особливостей, предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. N 708. Відповідно не завжди субвенційні кошти призначені для закупівлі лише одного «предмета закупівлі» у розумінні законодавства сфери публічних закупівель. Інколи їх може бути два і навіть декілька.
Тож планування закупівлі за субвенційні кошти варто розпочати шляхом формування самої потреби та за необхідності розподілу такої потреби на відповідні предмети закупівлі. Очікувану вартість необхідно визначати до кожного з таких предметів закупівлі.
Другий аспект: врахування законодавчо-нормативних актів щодо виділених субвенційних коштів
Виділення субвенцій відбувається у відповідності до затвердженої законодавчо-нормативної бази. Тож безпосередньо перед здійсненням закупівлі, рекомендуємо замовникам врахувати такі документи, так як вони напряму впливають на процес використання субвенційних коштів. Законодавчо-нормативні акти можуть містити як загальні вимоги до використання субвенції в цілому, так і більш детальні аспекти використання субвенційних коштів, виділених на конкретні цілі.
Відповідно затверджені на вищому рівні такого роду документи трактують вимоги щодо здійснення закупівель за субвенційні кошти, в тому числі: затвердження переліку товарів та/або робіт та/або послуг, що необхідно придбати; умови придбання таких предметів закупівлі, які в свою чергу не суперечать законодавству сфери публічних закупівель; строки виконання таких умов, тощо.
Прикладами таких умов можуть стати:
використання субвенційних коштів на придбання товарів та/або робіт та/або послуг, передбачених затвердженим типовим переліком або додатком до відповідної постанови;
здійснення закупівлю усіх необхідних предметів закупівлі до конкретної дати (01 жовтня, 31 грудня, та інше);
за умов якщо вартість предмета закупівлі становить або перевищує 100 тис. гривень, здійснення закупівлі виключно шляхом застосування електронного каталогу, тощо.
Третій аспект: визначення виду закупівлі.
Оцінивши всі вищезгадані умови, замовнику доцільно обрати вид закупівлі, який не буде суперечити ні законодавству сфери публічних закупівель, ні умовах конкретного затвердженого нормативно-правового акту, згідно якого виділяється субвенція.
Відповідно до даної норми, замовник має право здійснити закупівлю за субвенційні кошти за допомогою:
прямої закупівлі або шляхом використання електронного каталогу (у відповідності до пункту 11 Особливостей) – якщо вартість предмета закупівлі не перевищує 100 тис. гривень;
шляхом використання електронного каталогу (у відповідності до пункту 10 Особливостей) – якщо вартість предмета закупівлі становить або перевищує 100 тис. гривень та у випадках, коли такий товар наявний в електронному каталозі;
шляхом застосування відкритих торгів, у відповідності до норм Закону з урахуванням Особливостей – у випадках, якщо вартість предмета закупівлі становить або перевищує 100 тис. гривень, а товар відсутній в електронному каталозі, або за умов що запит пропозицій постачальників по даному предметі закупівлі не відбувся;
закупівлі додаткової потреби (у відповідності до абзацу третього пункту 15 Особливостей) та пряма закупівля по виключеннях (у відповідності до пункту 13 Особливостей) – лише у випадках, передбачених законодавством.
Крім того, під час виділення субвенційних коштів та розрахунку потреби як додаткової, при виборі способу здійснення закупівлі замовник має враховувати свою річну потребу (обсяг) та її використання та момент, коли з’явилася додаткова. Детально про це йшлося у статті “Виділені додаткові кошти, проте за таким самим предметом закупівлі ще заплановано здійснення закупівлі: дії замовника”
Четвертий аспект: витрачення коштів виключно за цільовим призначенням.
Пунктом першим статті 116 БКУ передбачено, що порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме:
(…)
24) нецільове використання бюджетних коштів.
В свою чергу, згідно умов статті 117 БКУ, до заходів впливу за порушення бюджетного законодавства також належить повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету, що застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 24 (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів) частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Здійснюється таке повернення у відповідності до Порядку повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання, затвердженого постановою КМУ від 22 грудня 2010 р. N 1163.
П’ятий аспект: невчасно використані чи не використані кошти необхідно повернути.
Основною вимогою надання субвенційних коштів є той факт, що використати їх необхідно у конкретно визначені терміни. Відповідно залишки або ж невикористані вчасно субвенційні кошти необхідно повернути, якщо інше не передбачено законодавством.
В той же час частиною другою статті 57 БКУ передбачено, що на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету та щодо субвенцій із спеціального фонду державного бюджету на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення, якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України не встановлено інше. У разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального фонду державного бюджету.
Підсумки
Субвенції – це міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Відповідно замовнику, що стикнувся з даним терміном, слід ознайомитися із видами та особливостями субвенцій, а також із додатковими нормативно-правовими актами, що регулюють їх використання.
Відповідно при використанні субвенційних коштів, замовнику варто врахувати:
відповідну законодавчу базою, в тому числі Бюджетний кодекс України та нормативно-правові акти, затверджені під конкретний цільовий напрямок виділення субвенції;
субвенція виділяється під чітко визначені цілі (конкретний перелік товарів та/або робіт та/або послуг);
використати їх необхідно у чітко визначені терміни;
«цілі», на які виділено субвенцію, не завжди обмежені одним предметом закупівлі у розумінні законодавства сфери публічних закупівель;
невикористані або залишкові субвенційні кошти повертаються (якщо інше не передбачено законодавством) і не можуть бути використані за нецільовим призначенням;
виділення субвенційних коштів не є прямою підставою для визнання потреби додатковою.
