Статті

Способи призначення уповноваженої особи

3
1754

Замовник з метою організації закупівельної діяльності має призначити або визначити уповноважену особу. У даному матеріалі розглянемо запропоновані законодавцем способи призначення та з’ясуємо, яку кваліфікацію має мати уповноважена особа, в тому числі враховуючи кожний спосіб призначення.

Визначення повноваженої особи наведене у пункті 35 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон), яким передбачено, що це службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі / спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника.

Чи має уповноважена особа мати відповідну кваліфікацію?

І так, і ні. Враховуючи положення частини 7 статті 11 Закону уповноважена особа повинна мати вищу освіту, як правило юридичну або економічну освіту. Хибною думкою замовників є те, що призначаючи / визначаючи уповноважену особу, останні вимагають наявність юридичної або економічної освіти. Проте, читаючи зміст частини 7 статті 11 Закону, варто звернути увагу, що норма містить вимогу яка звучить «як правило», водночас обов'язковою вимогою до уповноваженої особи є наявність вищої освіти, але спеціальність вирішального значення не має. Даний висновок підтверджується Постановою від 10.08.2022 № 677/1060/21 Верховний Суд. Касаційний цивільний суд.

Окрім цього варто зазначити, що уповноважена особа може не мати повної вищої освіти (за умови, що цього не вимагає класифікатор професій, тобто вимоги до посади уповноваженої особи), адже законодавство з публічних закупівель визначає обов’язковість наявності вищої освіти та не уточнює якої саме.

Вищою освітою є сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про вищу освіту»).

Якщо аналізувати правові норми сьогодення то, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 5 Закон України «Про вищу освіту» здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:

  1. молодший бакалавр;
  2. бакалавр;
  3. магістр;
  4. доктор філософії / доктор мистецтва.

Для прикладу:

якщо уповноважена особа приймається на посаду «фахівець з публічних закупівель», то відповідно до професійного стандарту «Фахівець з публічних закупівель» така особа повинна мати повну вищу освіту, так як стандартом такого фахівця віднесено до класу – професіоналів.

Також важливо відзначити, що уповноважена особа це не посада, а покладені обов’язки на службову (посадову) особу або іншого працівника замовника.

Яким чином можна визначити / призначити уповноважену особу?

У відповідності до частини 1 статті 1 Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів:

  1. шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
  2. шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов'язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
  3. шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством.

Наведена норма містять виключний перелік способів, які можуть використовуватися замовником.

Спосіб 1. Покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством.

Яким чином це можна реалізувати? Нагадуємо визначення «уповноваженої особи» наведене у статті 1 Закону, а саме на підставі власного розпорядчого рішення замовника. Тобто, замовник наказам або іншим розпорядчим документом керівника може покласти на працівника із штатної чисельності з наявною вищою освітою обов’язки уповноваженої особи.

Тобто, замовник може покладати на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій з вищою освітою  функцій уповноваженої особи, при цьому у даному випадку це є додатковою роботою за яку замовником має бути встановлена відповідна доплатою згідно із законодавством.

Важливо! У даному випадку має бути саме доплата, а не премія, надбавка тощо. Окрім цього доплата є обов’язковою за додаткову роботу.

У разі покладання обов’язків «уповноваженої особи» на штатного працівника, то це не вважається окремою штатною одиницею, а більше підходить під визначення «сумісництво» - виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина за наймом або «суміщення професій (посад)» — виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією, посадою без звільнення від своєї основної роботи (суміщенні можливе при наявності вакантна одиниця у штатному розписі).

Важливо! Покладання обов’язків здійснюється замовником шляхом оформлення наказу про призначення або іншим розпорядчим документом та у відповідності до частини 9 статті 11 Закону замовнику варто затвердити та ввести в дію Положення про уповноважену особу, примірна форма якого затверджена наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40, але з урахуванням чинних норм законодавства.

Спосіб 2. Введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов'язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб).

У даному випадку замовник потрібно скеровується до Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327 (зі змінами) (далі - Класифікатор професій), який призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб'єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників.

Даний спосіб передбачає введення до штатного розпису окремої посади, наприклад: «фахівець із публічних закупівель». У такому випадку такий фахівець у своїй роботі керується Конституцією України, Законом зі змінами та доповненнями, Особливостями, нормативно-правовими і законодавчими актами України, що стосуються організації та проведення публічних закупівель товарів, робіт та послуг та посадовою інструкцією. Коло обов’язків, функцій, прав та обов’язків визначені посадовою інструкцією, що в свою чергу не передбачає додаткової доплати.

Важливо! Посада особи на яку покладено функції уповноваженої особи визначається замовником самостійно, тобто такою посадою може бути: бухгалтер, економіст, юрист тощо. Проте хочемо звернути вашу увагу на таку посаду як «фахівець з публічних закупівель».

Які вимоги до посади «фахівець із публічних закупівель»? На посаду фахівця із публічних закупівель може призначатися особа, яка має вищу освіта другого (магістерського) рівня та не менше двох років досвіду роботи у сфері закупівель. Чому так? Фахівець із публічних закупівель знаходиться у розділі Класифікатора професій - «професіонали». Перше на що потрібно звернути увагу це загальні положення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 № 336.

Згідно положень довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1. Загальні положення довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, а саме пункту 3.3. розділу «Кваліфікаційні вимоги» визначені відповідно до певної посади вимоги до освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня, вимоги до післядипломної освіти і мінімальні вимоги до стажу роботи.

Для професійної групи «Професіонали», до якої віднесено фахівця з публічних закупівель, визначено вимоги повної вищої освіти з освітньо-кваліфікаційним рівнем - магістр, спеціаліст та чотирирівневе кваліфікаційне категоріювання. Для професіоналів, зайнятих на складних і відповідальних роботах (інженер-конструктор, інженер-електронік тощо), запроваджено п'ятирівневе кваліфікаційне категоріювання.

Важливо! Наказом Міністерства соціальної політики України № 234 від 18.02.2019 затверджено професійний стандарт «Фахівець з публічних закупівель» (надалі – Професійний стандарт). У відповідності до професійного стандарту основною метою виду професійної діяльності є планування та організація закупівельної діяльності з метою задоволення потреб у товарах, роботах і послугах на принципах прозорості, ефективності, запобігання проявам корупції, розвитку добросовісної конкуренції, розуміння аспектів участі та контролю в закупівлях відповідно до законодавства та підзаконних актів у сфері публічних закупівель. Даним стандартом також визначено:

  • загальні відомості професійного стандарту;
  • навчання та професійний розвиток;
  • нормативно-правові акти та нормативно-технічні документи з питань професійної діяльності;
  • загальні компетентності;
  • перелік трудових функцій, професійних компетентностей (за трудовою дією або групою трудових дій, що входять до них), умовні позначення;
  • опис трудових функцій (трудові функції; предмети і засоби праці; професійні компетентності; знання, уміння та навички).

Згідно професійного стандарту, яким визначено

Фахівець із закупівлі, у відповідності до професійного стандарту має мати первинну професійна підготовка (назва кваліфікації):

  • перший (бакалаврський) рівень;
  • другий (магістерський) рівень

та документи, що підтверджують професійну та освітню кваліфікацію, її віднесення до рівня Національної рамки кваліфікацій (НРК):

  • диплом бакалавра (7 рівень НРК);
  • диплом магістра (8 рівень НРК).

Спосіб 3. Укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством.

Питання щодо порядку укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників регулюється:

  • постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 № 170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору»;
  • наказом Міністерства праці України від 15.04.1994 № 23 «Про затвердження Типової форми контракту з працівником», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.1994 за № 84/293.

Відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України контракт укладається у письмовій формі його підписують роботодавець та працівник, якого наймають на роботу за контрактом.

У контракті передбачаються:

  • обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання, строк дії контракту, права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов'язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця;
  • може бути передбачено додаткові пільги, гарантії та компенсації, не встановлені чинним законодавством, за рахунок коштів роботодавця;
  • якщо умовами контракту передбачається переїзд працівника на роботу в іншу місцевість, сторони визначають у контракті умови, гарантії та компенсації такого переїзду та умови забезпечення працівника (а в разі необхідності і членів його сім'ї) житловою площею або оплату витрат за найом (піднайом) житлового приміщення чи користування готелем;
  • визначаються режими робочого часу і часу відпочинку працівника тощо.

Контракт набуває чинності з моменту його підписання або з дати, обумовленої сторонами у контракті. Контракт може бути змінений тільки за угодою сторін, складеною у письмовій формі. Контракт є підставою для видання наказу про прийняття працівника на роботу з дня, встановленого у контракті за угодою сторін.

Тобто, законодавець визначив, що трудовий договір (контракт) це є строковим трудовим договором, яким сторони визначають всі істотні умови праці, тому замовнику у разі оформлення працівника за трудових договором (контрактом) варто врахувати вимоги Закону, Особливостей та інших нормативно-правових документів, які регулюють порядок проведення закупівель товарів, робіт та послуг.

Зауважуємо! У відповідності до частини 4 статті 11 Закону не може бути визначена уповноваженою особа, залучена замовником (у разі такого залучення) за договором про надання послуг для проведення процедур закупівель / спрощених закупівель.

Що варто не забути замовнику:

  1. призначення або визначення уповноваженої особи здійснюється на підставі розпорядчого документу, тобто замовник має оформити наказ або інший розпорядчий документ;
  2. затвердити та ввести в дію Положення про уповноважену особу;
  3. із зазначеними документами ознайомити уповноважену особу із обов’язковою відміткою про таке ознайомлення.
#організаційні питання в закупівлях#уповноважена особа

пов'язані статті

Публічна офертаПолітика конфіденційностіДля авторівКонтакти

© 2024 TNDR. Освітня платформа у сфері публічних (державних) закупівель. ТНДР.

Visa & Mastercard