Що таке додаткова потреба

Керуючись пунктом 15 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями. 

Відповідно замовник має змогу визначити потребу, як додаткову, якщо дотримано декілька основних вимог: 

• виникає потреба у додатковому обсязі товару / робіт / послуг (відповідно першочергову роль при визначенні потреби додатковою відіграє саме обсяг предмета закупівлі); 
• замовник не міг передбачити потребу у додатковому обсязі предмета закупівлі на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі; 
• відповідно закупівля за тотожним предметом закупівлі вже була проведена; 
• така попередня закупівля була здійснена у поточному році. 

При цьому здійсненням закупівлі за тотожним предметом закупівлі буде вважатися придбання товару / робіт / послуг за ідентичним предметом закупівлі, в тому числі й ідентичним кодом за Єдиним закупівельним словником. Адже згідно пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. 

Відповідно якщо замовник визначив потребу додатковою: 

• очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля якого (яких) була здійснена; 
• замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями. 

Окремо акцентуємо увагу, що додаткове фінансування не є прямою підставою для визначення потреби замовника додатковою. Відповідно якщо закупівельник отримав додаткового виділені кошти на вже заплановану потребу (яка була відома ще на момент здійснення попередньої закупівлі за тотожним предметом закупівлі), то слід провести закупівлю, керуючись вимогами Закону із врахуванням Особливостей, про що йдеться у матеріалі «Виділені додаткові кошти, проте за таким самим предметом закупівлі ще заплановано здійснення закупівлі: дії замовника». 

Факт наявності зекономлених коштів також не може стати підставою для формування додаткової потреби, про що більш розгорнуто зазначено у матеріалі «Чи варто вважати зекономлені кошти новим предметом закупівлі». 

А для ознайомлення із практичним аспектом терміну «додаткова потреба», пропонуємо розглянути матеріал «Контролюючі органи та суди щодо правомірності здійснення закупівель як «додаткова потреба» та відеоурок «Як правильно визначити додаткову потребу та провести таку закупівлю».