Переговорна процедура закупівлі у зв’язку з необхідністю захисту прав інтелектуальної власності

Згідно до статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.

Частиною 2 зазначеної статті визначено підстави для проведення переговорної процедури закупівлі. Однією з таких підстав є існування необхідності захисту прав інтелектуальної власності. Варто зазначити, що замовники задля забезпечення свого функціонування досить часто здійснюють закупівлі об’єктів інтелектуальної власності.

Разом з тим, проводячи таку переговорну процедуру замовники повинні враховувати особливості законодавства щодо інтелектуальної власності. Тому сьогодні розглянемо законодавчі норми, які регламентують відносини у сфері права інтелектуальної власності та практичні аспекти проведення такої переговорної процедури.

Законодавча база

Правове регулювання захисту інтелектуальної власності регулюється Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про авторське право і суміжні права», Законом України «Про охорону прав на промислові зразки», Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та іншими спеціалізованими Законами, постановою Кабміну від 27.12.2001 № 1756 «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір».

Особливості права інтелектуальної власності

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з статтею 53 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Визначення права інтелектуальної власності наведено у статті 418 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), відповідно до якої право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦКУ та іншими законами.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

У відповідності до ЦКУ особистими немайновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності;

2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;

3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

До об'єктів права інтелектуальної власності, ЦК України відносить:

• літературні та художні твори;
• комп'ютерні програми;
• компіляції даних (бази даних);
• виконання;
• фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
• наукові відкриття;
• винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
• компонування напівпровідникових виробів;
• раціоналізаторські пропозиції;
• сорти рослин, породи тварин;
• комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
• комерційні таємниці.

Умовно зазначені об’єкти розділяють на наступні групи:

• об'єкти авторського права (літературні, художні, аудіо-, відео- твори, комп'ютерні програми, бази даних, карти);
• об'єкти суміжних прав (виконання твору, фонограма, відеограма, передача організації мовлення);
• об'єкти права промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки);
• засоби індивідуалізації товарів та учасників господарського обігу (комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення);
• особливі об'єкти інтелектуальної власності (наукові відкриття, сорти рослин, породи тварин).

В публічних закупівлях замовники найбільш часто закуповують об’єкти авторських прав, а також об’єкти права промислової власності.

Оформлення прав інтелектуальної власності

Особливості оформлення прав на об’єкти інтелектуальної власності визначені спеціалізованими Законами. Так, відповідно до статті 11 Закону України «Про авторське право та суміжні права» за відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Суб’єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.

Про реєстрацію авторського права на твір Національний орган інтелектуальної власності видає свідоцтво. Свідоцтво видається автору або особі, яка має авторське право, безпосередньо або надсилається на адресу, зазначену в заяві. У разі наявності декількох авторів свідоцтво може бути видане кожному з них за умови пред'явлення документа про сплату державного мита за видачу кожного свідоцтва.

З огляду на зазначені норми, державна реєстрація не є обов’язком суб’єкта авторського права, а тільки його правом. При цьому, суб’єкт авторського права набуває авторського права на твір внаслідок факту його створення.

Те ж саме стосуються суміжних прав. Так, відповідно до статті 37 зазначеного Закону суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору, виробництва фонограми, виробництва відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення. Для виникнення і здійснення суміжних прав не вимагається виконання будь-яких формальностей.

В свою чергу, об’єкти права промислової власності (винаходи, промислові зразки, корисні моделі) є дійсними лише з моменту державної реєстрації та мають певний термін дії. На винаходи, корисні моделі, промислові зразки для набуття права інтелектуальної власності, необхідно отримати патент.

Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності

Згідно зі статтею 1107 ЦК України розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів:

1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) ліцензійний договір;

3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності;

4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;

5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

При цьому, варто врахувати, що договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності такий договір є нікчемним.

Ліцензія. Статтею 1108 ЦКУ визначено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.

Водночас ЦКУ виділяє кілька видів ліцензій:

• виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері;
• одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері;
• невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Ліцензійний договір. За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором (стаття 1109 ЦКУ).

Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності. За договором про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності одна сторона (творець - письменник, художник тощо) зобов'язується створити об'єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк.

Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності повинен визначати способи та умови використання цього об'єкта замовником.

Оригінал твору образотворчого мистецтва, створеного за замовленням, переходить у власність замовника. При цьому майнові права інтелектуальної власності на такий твір залишаються за його автором, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 1112 ЦКУ).

Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності. За договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах. Укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні договори, які були укладені раніше (стаття 1113 ЦКУ).

Чи підлягають обов’язковій державній реєстрації договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності?

В статті 1114 ЦКУ зазначено, що вище зазначені договори, щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності не підлягають обов'язковій державній реєстрації. Їх державна реєстрація здійснюється на вимогу ліцензіара або ліцензіата у порядку, встановленому законом.

Відсутність державної реєстрації не впливає на чинність прав, наданих за ліцензією або іншим договором, та інших прав на відповідний об'єкт права інтелектуальної власності, зокрема на право ліцензіата на звернення до суду за захистом свого права.

Чи є правомірним проведення переговорної процедури у випадку необхідності захисту прав інтелектуальної власності в разі укладення суб’єктом права інтелектуальної власності договорів щодо розпоряджання майновими правами?

У відповідності до Закону переговорна процедура закупівлі не є конкурентною процедурою закупівлі. Відповідно замовники застосовують її при наявності певних умов, зокрема у нашому випадку, з метою захисту прав інтелектуальної власності. Тобто тут замовник проводить переговори та укладає договір про закупівлю із власником інтелектуальних прав.

Важливо! Застосування такої підстави для проведення переговорної процедури закупівлі можливе за умови проведення переговорів та подальшого укладання договору про закупівлю виключно з суб’єктом господарювання. Це пояснюється тим, що пунктом 2 частини 2 статті 40 Закону визначено: «…якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків…».

Водночас чи є правомірним проведення такої переговорної процедури внаслідок укладення суб’єктом права інтелектуальної власності договорів щодо розпоряджання майновими прав суб’єкта інтелектуальної власності? Адже за результатами укладення таких договорів певні права переходять до інших осіб. Тобто має місце ситуація, при якій більше, ніж одна особа є володільцем інтелектуальних прав.

Доволі цікавими з цього питання є практика Державної аудиторської служби України (далі – ДАСУ) та Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі – Колегія), які розглянемо далі.

Моніторинг № UA-M-2021-10-05-000029, оголошення № UA-2021-08-26-016965-a

Витяг з висновку за результатами моніторинг: обґрунтуванням проведення вказаної процедури закупівлі відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, та згідно з поясненнями замовника, є необхідність закупівлі робіт з розробки проєктно-кошторисної документації стадії «Робоча документація» по об’єкту:

«Реконструкція, будівництво аеродромного комплексу комунального підприємства «О», стадія «Проєкт» з метою захисту прав інтелектуальної власності, у вигляді авторських майнових прав на службовий твір містобудування «Реконструкція, будівництво аеродромного комплексу комунального підприємства «О», стадія «Проєкт» (код ДК 021:2015 71320000-7 «Послуги з інженерного проектування»). Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання, зокрема, існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності. Також, відповідно до частини 1 статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами:

• добросовісна конкуренція серед учасників;
• максимальна економія, ефективність та пропорційність;
• відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
• недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
• об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
• запобігання корупційним діям і зловживанням.

Моніторингом встановлено, що власником авторських майнових прав на службовий твір містобудування «Реконструкція, будівництво аеродромного комплексу КП «О» (далі - Твір) є державний інститут «У», що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір. Аналізом документів, розміщених на веб-порталі Уповноваженого органу встановлено, що державний інститут «У», на підставі Ліцензійного договору від 03.08.2020 № UA-OSD-05/Д4-ЛД, як Ліцензіар надає ТОВ «І» як ліцензіатові одиничну ліцензію, що дає право на використання службового Твору. Положеннями вищезазначеного договору встановлено, що ліцензіар та ліцензіат мають право на використання Твору такими способами: переробка (зміна) Твору шляхом здійснення коригування проєктно-кошторисної документації «Реконструкція, будівництво аеродромного комплексу КП Міжнародний аеропорт Одеса» стадії «Робоча документація» з наступним правом використання, оприлюднення та опублікування зміненого твору на власний розсуд.

Отже, для застосування конкурентної процедури закупівлі шляхом проведення відкритих торгів із закупівлі робіт з розробки проєктно-кошторисної документації стадії «Робоча документація» по об’єкту: «Реконструкція, будівництво аеродромного комплексу комунального підприємства «О», стадія «Проект» існує достатня кількість учасників. До того ж, авторське право на Твір належить державному інституту «У». Таким чином, замовником проведено переговорну процедуру закупівлі за відсутності законодавчо визначених підстав, чим порушено вимоги статті 5 та частини 2 статті 40 Закону.

Рішення № 4809 від 02.06.2022, оголошення № UA-2022-05-10-001299-a

Обставини закупівлі: відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу замовником було оголошено про проведення переговорної процедури закупівлі на закупівлю «Дорожні світлодіодні світлофори з інтегрованими табло відліку часу, пристрої звукової сигналізації, табло викличне пішохідне та екрани Т1.6 та Т1.9» у зв’язку з необхідністю захисту прав інтелектуальної власності.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу замовником було розміщено обґрунтування:

«так як ТОВ “А” є власником Патентів України на корисні моделі № 123170 від 12.02.2018 на світлофори транспортні з інтегрованим (вмонтованим) в жовту секцію табло відліку (індикації) часу та № 88453 від 11.03.2014 на світлофори пішохідні двох-секційні з інтегрованим (вмонтованим) в секції табло відліку (індикації) часу, враховуючи вимоги частину 2 статті 28 Закону України “Про охорону прав на винаходи та корисні моделі”, закупівля вказаних світлофорів може здійснюватись лише шляхом проведення переговорної процедури закупівлі або шляхом проведення відкритих торгів серед учасників, яким власник патентів на корисну модель надав дозвіл (ліцензію) на використання корисної моделі на підставі ліцензійного договору, згідно частини 7 статті 28 Закону України “Про охорону прав на винохід та корисну модель”.

В зв’язку з тим, що крім ТОВ “А” жодній особі не було надано дозвіл (ліцензію) на право використання корисної моделі, керуючись вимогами пункту 2 частини 2 статті 40 Закону КП “З” необхідно провести процедуру закупівлі дорожніх та пішохідних світлодіодних світлофорів з інтегрованими до них табло відліку часу, є доцільним проведення закупівлі вищевказаних світлофорів шляхом проведення переговорної процедури закупівлі з ТОВ “А”, який є власником вищеозначеної інтелектуальної власності в Україні».

Позиція скаржника: в Україні є щонайменше три виробника світлофорів, включаючи скаржника, що мають конструктив та еквівалентну формулу роботи світлофорів, які забезпечує та відповідають вимогам, встановленим діючими нормативними актами для дорожніх світлодіодних світлофорів з інтегрованими табло відліку часу, які є предметом закупівлі.

Замовник в своїх обґрунтуваннях також зазначив: «в зв’язку з тим, що крім ТОВ “А” жодній особі не було надано дозвіл (ліцензію) на право використання корисної моделі, є доцільним проведення закупівлі вищевказаних світлофорів шляхом проведення переговорної процедури закупівлі з ТОВ “А”, який є власником вищеозначеної інтелектуальної власності в Україні». На думку скаржника, дане обґрунтування не відповідає дійсності та спростовується наступним. 20.02.2018 між ТОВ «А» та ТОВ «С» укладено ліцензійний договір про наданий дозволу на використання корисної моделі № 1. Відповідно до умов договору ліцензіар надає ліцензіату дозвіл (ліцензію) на використання корисних моделей, захищених патентами України.

Скаржник щодо необхідності захисту прав інтелектуальної власності відповідно до пункту 2 частини 2 статті 40 Закону зазначає, що надані пояснення замовника не додали належного обґрунтування безальтернативності закупівлі саме світлофорів, виготовлених за формулою, викладеною в патентах ТОВ «А». Замовник не навів жодних підтверджень неможливості використання світлофорів інших виробників. Таким чином, на думку скаржника, замовник, застосувавши неконкурентну процедуру закупівлі, порушив його законні права та інтереси як виробника світлофорної продукції, яка відповідає вимогам обов’язкових державних стандартів і еквівалентної за технічними характеристиками та функціональними можливостями світлофорам виробництва ТОВ «А».

Позиція Колегії: замовник не довів та документально не підтвердив, що ліцензійний договір про надання дозволу на використання корисної моделі від 20.02.2018 № 1, укладений між ТОВ «А» (ліцензіар) та ТОВ «С» (ліцензіат), є розірваним. Крім того, замовник не надав відповідних документів, які підтверджують, зокрема, відсутність конкуренції з технічних причин станом на момент оголошення процедури закупівлі (10.05.2022), а також не спростував інформацію, наведену скаржником в скарзі. З урахуванням матеріалів, а також інформації скаржника, наведеної у скарзі, та пояснень, замовник не обґрунтував та документально не підтвердив наявність підстав застосування переговорної процедури, визначених замовником, що вплинуло на об’єктивність визначення переможця.

Коментар: ДАСУ та Колегіяу вище розглянутих рішенняхвизначили, що укладення власником інтелектуальних прав ліцензійного договору щодо надання дозволу ліцензіатові на використанняним таких інтелектуальних прав виключає можливість проведення переговорної процедури закупівлі, оскільки в такому випадкунаявні умови для проведення конкурентної процедури закупівлі. Адже в результаті укладення таких угод володільцями інтелектуальних прав є дві особи (ліцензіар та ліцензіат), які можуть використовувати об’єкт інтелектуальної власності у певній сфері.

Тому проведення переговорної процедури у зв’язку з необхідністю захисту прав інтелектуальної власності у випадку володіння інтелектуальними правами як мінімум двох осіб є неправомірним. Відповідно замовникам при проведенні такої переговорної процедури потрібно з’ясовувати із потенційними учасниками наявність існування договорів щодо передачі інтелектуальних прав іншим особам.

При цьому, варто звернути увагу на норми ЦКУ щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, зокрема щодо видів ліцензій, які розглядались вище. Наприклад, такі види ліцензій як невиключна та одинична допускають одночасне володіння інтелектуальними правами одночасно кількох осіб. Натомість виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері. Тому проведення переговорної процедури закупівлі при існуванні такої ліцензії цілком відповідає нормам Закону.

Які порушення виявляють аудитори при проведенні переговорної процедури закупівлі на підставі захисту прав інтелектуальної власності?

З огляду на висновки моніторингів ДАСУ частим порушенням при проведенні зазначеної процедури закупівлі є неправомірне проведення такої процедури закупівлі, зокрема при існуванні конкуренції, що нами розглядалось вище.

Ще одним порушенням, яке встановлюють аудитори є відсутність в повідомленні про намір укласти договір про закупівлю експертних, нормативних, технічних та інших документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі, у відповідності до пункту 8 частини 6 статті 40 Закону. Такі порушення аудитори встановили в наступних закупівлях: № UA-2021-08-30-001853-b, №UA-2022-01-27-012637-b, № UA-2021-12-30-011348-c.

В зазначених закупівлях замовники не завантажували в електронну систему закупівель документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі, натомість в повідомлення зазначали тільки посилання на такі документи, відповідно аудитори трактували такі дії як порушення пункту 8 частини 6 статті 40 Закону.

Які документи завантажувати на обґрунтування документального підтвердження наявності умов застосування переговорної процедури закупівлі?

Відповідно до пункту 8 частини 6 статті 40 Закону повідомлення про намір укласти договір про закупівлю при проведенні переговорної процедури повинно містити обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі, експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Тому замовники задля обґрунтування проведення переговорної процедури закупівлі повинні завантажувати певні документи, які належним чином доведуть правомірність проведення такої переговорної процедури закупівлі.

Які це документи? Такими можуть бути документи, які підтверджують майнові права інтелектуальної власності. Зокрема, як ми визначили, такими документами є свідоцтва про реєстрацію авторського права, ліцензійні договори, патенти. При цьому, пропонуємо на прикладах моніторингів ДАСУ поглянути, що аудитори вважали достатнім документальним обґрунтуванням.

Закупівля № UA-2021-05-19-003301-a «Послуг з модифікації прикладного програмного забезпечення Єдиної інформаційно-аналітичної системи». В результаті запиту ДАСУ замовником було надано наступні документи:

1) свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір «Комп’ютерна програма «Програмна платформа конструювання централізованих багатокомпонентних інформаційно-аналітичних систем нового покоління «Megapolis.Net» від 01.06.2009 № 28991;

2) авторський договір про передачу (відчуження) виключних майнових прав автора на комп’ютерні програми від 30.12.2009p № 2009/12/30-ап;

3) договір про постачання програмної продукції (з передачею (відчуженням) виключних майнових прав автора на комп’ютерні програми) від 07.12.2015 № 2015/12/07-ап;

4) висновок експерта за результатами проведення комплексного дослідження інженерно-технічного та у сфері інтелектуальної власності від 09.02.2021 № 013/21.

За результатами проведення моніторингу порушень не було виявлено, тобто аудитори визначили, що зазначені документи цілком обґрунтовують проведення переговорної процедури у зв’язку з необхідністю захисту прав інтелектуальної власності.

В закупівлі № UA-2022-01-05-004995-c при закупівлі – «Послуг з інженерного проектування» замовником на запит ДАСУ було надано підтвердження авторства учасника переговорів в розробці проєкту з надання послуг (проєктно-кошторисної документації), який є володільцем виключних майнових права на об’єкт інтелектуальної власності. Зазначеного виявилось достатньо для ДАСУ.

Підсумки

1. Право інтелектуальної власності#nbsp;- це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншими законами.

2. Виділяють наступні групи об’єктів інтелектуальної власності:

• об'єкти авторського права (літературні, художні, аудіо-, відео- твори, комп'ютерні програми, бази даних, карти);
• об'єкти суміжних прав (виконання твору, фонограма, відеограма, передача організації мовлення);
• об'єкти права промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки);
• засоби індивідуалізації товарів та учасників господарського обігу (комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення);
• особливі об'єкти інтелектуальної власності (наукові відкриття, сорти рослин, породи тварин).

3. Національне законодавство не передбачає обов’язкової реєстрації авторського права. Натомість автор задля захисту авторського права може його зареєструвати, про що видається свідоцтво Національним органом інтелектуальної власності. На винаходи, корисні моделі, промислові зразки для набуття права інтелектуальної власності, обов’язково необхідно отримати патент.

4. Проведення переговорної процедури у зв’язку з необхідністю захисту прав інтелектуальної власності у випадку володіння інтелектуальними правами як мінімум двох осіб є неправомірним, оскільки в такому випадку існує конкуренція, тобто передумова для проведення конкурентної процедури закупівлі.

5. Застосування такої підстави для проведення переговорної процедури закупівлі можливе за умови проведення переговорів та подальшого укладання договору про закупівлю виключно з суб’єктом господарювання.