В період воєнного стану органи Казначейства здійснюють платежі відповідно до черговості, встановленій Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 (далі – Порядок № 590) (зі змінами) з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунку.
Зважаючи на те, що все ж таки фінансові ресурси в державі у воєнний період досить обмежені, то оплачуються відповідно до зареєстрованих бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань нажаль не всі платежі, зокрема ті, що належать до третьої черги (підпунктом 3 пункту 19 Порядку № 590).
У зв’язку з цим у багатьох замовників виникає питання: що робити із зареєстрованими бюджетними фінансовими зобов’язаннями, за якими до кінця року так і не оплачено платежі? Чи треба їх знімати з обліку чи ні і що з ними відбудеться після 01.01.2024?
Слід зазначити, що дії замовника, перш за все будуть залежати від його статусу згідно з Бюджетним кодексом України (далі – БКУ), тобто: належить він до розпорядника чи до одержувача бюджетних коштів.
Окремі вимоги щодо обліку бюджетних зобов’язань для розпорядників та одержувачів бюджетних коштів
Так, відповідно статті 2 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ), розпорядники бюджетних коштів – це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважених на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров’я та здійснення витрат бюджету.
Одержувачами бюджетних коштів є суб’єкти господарювання, громадські чи інші організація, які не мають статусу бюджетної установи, уповноважені розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримують на їх виконання кошти бюджету.
Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів в органах Казначейства затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі — Порядок № 309), в якому зокрема визначаються вимоги щодо зняття не оплачених бюджетних зобов’язань.
Водночас такі вимоги для розпорядників та одержувачів бюджетних коштів є різними.
Як діяти розпорядникам бюджетних коштів у разі неоплати бюджетних фінансових зобов’язань?
Якщо за договором про закупівлю було зареєстровано бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання (на підставі відповідних підтвердних документів: накладна, акт наданих послуг, акт-приймання передачі тощо), але вони залишаються не оплаченими, то за такими бюджетними фінансовими зобов’язаннями на початок нового бюджетного періоду, зокрема, 01.01.2024 виникає бюджетна кредиторська заборгованість, яка може бути погашена в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 2.15 Порядку № 309 у міру прийняття рішень розпорядником бюджетних коштів про оплату бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов’язань, які були зареєстровані в органах Казначейства та залишились не оплаченими на кінець минулого бюджетного періоду, органами Казначейства такі зобов'язання відображаються в обліку у поточному бюджетному періоді на підставі поданого розпорядником бюджетних коштів Реєстру бюджетних зобов’язань та / або Реєстру фінансових зобов'язань і відповідних підтвердних документів.
Після цього органи Казначейства такі зобов’язання відображають в обліку у новому бюджетному періоді.
Відповідно до частини 1 статті 48 БКУ розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років. Це означає, що у новому бюджетному періоді, у 2024 році, при взятті нових бюджетних зобов’язань обов’язково повинно враховуватись те, що залишилося невиконаним у минулому 2023 році.
Водночас, для погашення у новому році зобов’язань минулих років розпорядники бюджетних коштів повинні пам’ятати ще одну умову – необхідність зазначення суми минулорічних зобов’язань, які необхідно погасити, у паспорті бюджетної програми поточного року, зокрема, 2024 року.
Так, пунктом 5 розділу II Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2002 № 1098, визначено, що окремим напрямом використання бюджетних коштів визначається погашення заборгованості за бюджетними зобов'язаннями минулих років, узятими на облік органами Казначейства (у тому числі такими, що зняті з обліку органами Казначейства в кінці відповідного бюджетного періоду), у разі, якщо строк виконання напряму, за яким утворилася така заборгованість, закінчився в минулому бюджетному періоді.
Отже, розпоряднику бюджетних коштів у разі не оплати зареєстрованого бюджетного фінансового зобов’язання необхідно враховувати, що:
- наприкінці 2023 року не потрібно його знімати з обліку в органі Казначейства;
- на початку нового 2024 року подати до органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань та / або Реєстр бюджетних фінансових зобов'язань і відповідні підтвердні документи щодо конкретних неоплачених зобов’язань;
- забезпечити відображення у Паспорті бюджетної програми на 2024 рік одним із напрямів використання бюджетних коштів – погашення заборгованості за бюджетними фінансовими зобов'язаннями 2023 року, за умови, що такий напрям закінчився в минулому бюджетному періоді. В іншому випадку потреби відображати його окремим напрямом потреби немає.
Тобто, розпорядникам бюджетних коштів не має потреби знімати з обліку не оплачені бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання.
Проте є виключення, встановлені пунктом 2.14 Порядку № 309, коли органи Казначейства в кінці бюджетного періоду зареєстровані, але не оплачені бюджетні фінансові зобов’язання знімають з обліку. До таких випадків належать:
- бюджетні фінансові зобов’язання розпорядників бюджетних коштів, які були зареєстровані для здійснення попередньої оплати (виплати авансу);
- інші бюджетні фінансові зобов’язання, які не є кредиторською заборгованістю;
- бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання одержувачів бюджетних коштів.
Далі розглянемо більш конкретно щодо бюджетних фінансових зобов’язань одержувачів бюджетних коштів.
Що робити одержувачам бюджетних коштів якщо залишаються неоплачені бюджетні фінансові зобов’язання?
При фактичному отриманні товару / роботи / послуги зняття з обліку бюджетних фінансових зобов’язань здійснюється органами Казначейства самостійно відповідно до пункту 2.14 Порядку № 309.
Для перереєстрації у наступному році бюджетних фінансових зобов’язань одержувач бюджетних коштів має включити у паспорт бюджетної програми окремий напрямок - погашення заборгованості за бюджетними фінансовими зобов'язаннями 2023 року, за умови, що такий напрям закінчився в минулому бюджетному періоді, керуючись пунктом 5 розділу II Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2002 № 1098 та включити у план використання бюджетних коштів окремий напрямок - за отримані товари, роботи, послуги у минулому бюджетному періоді та погодити його головним розпорядником бюджетних коштів.
Ще один варіант це здійснення оплати з рахунків, відкритих для здійснення господарської діяльності в комерційних банках. Якщо у одержувача бюджетних коштів наявний рахунок у комерційному банку, то він навіть може розглянути можливість внести зміни до договору про закупівлю в частині зміни джерела фінансування та платіжних реквізитів (розрахункові рахунки замовника), якщо такі умови не є істотними умовами договору про закупівлю, і у разі гострої необхідності, не очікуючи кінця бюджетного року, зняти зобов’язання в органах Казначейства та здійснити оплату по договору з рахунків, відкритих в комерційних банках.
У разі безвихідної ситуації, наприклад неможливість перереєстрації бюджетних фінансових зобов’язань у 2024 році та неможливості здійснення оплати з рахунків, відкритих в комерційних банках, замовнику варто повідомити про це постачальника / надавача послуг / виконавця робіт, а він в свою чергу має право та можливість стягнути такі кошти у судовому порядку.
Підсумки
Отже, у разі наявності на кінець 2023 року неоплачених бюджетних зобов’язань здійснити їх оплату у 2024 році мають право лише замовники, які у розумінні БКУ є розпорядниками бюджетних коштів та за таких умов:
- не знімати з обліку в органі Казначейства наприкінці 2023 року не оплачені бюджетні зобов’язання, адже має відобразитися кредиторська заборгованість по ним на початок нового року;
- подати до органу Казначейства на початку нового 2024 року Реєстр бюджетних зобов’язань та/або Реєстр фінансових зобов'язань і відповідні документи, що підтверджують наявність взятого зобов’язання;
- проконтролювати щоб у у Паспорті бюджетної програми на 2024 рік одним із напрямів використання бюджетних коштів – погашення заборгованості за бюджетними фінансовими зобов'язаннями 2023 року, за умови, що такий напрям закінчився в минулому бюджетному.
Водночас одержувачі бюджетних коштів мають такі варіанти:
- включити у паспорт бюджетної програми окремий напрямок - погашення заборгованості за бюджетними фінансовими зобов'язаннями 2023 року, за умови, що такий напрям закінчився в минулому бюджетному періоді, керуючись пунктом 5 розділу II Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2002 № 1098 та включити у план використання бюджетних коштів окремий напрямок - за отримані товари, роботи, послуги у минулому бюджетному періоді та погодити його головним розпорядником бюджетних коштів
або
- здійснити оплату з рахунків, відкритих для здійснення господарської діяльності в комерційних банках.
У разі безвихідної ситуації, наприклад неможливість перереєстрації бюджетних фінансових зобов’язань у 2024 році та неможливості здійснення оплати з рахунків, відкритих в комерційних банках, замовнику (одержувачу бюджетних коштів) варто повідомити про це постачальника / надавача послуг / виконавця робіт, а він в свою чергу має право та можливість стягнути такі кошти у судовому порядку.
