Чи потрібно звітувати про виконання договору про закупівлю, якщо не проведено оплату або розрахунки?

Наразі, як і кожного року замовники перебувають у періоді звітування про виконання договорів про закупівлю, детально про звітування про виконання договорів про закупівлю ми уже писали у статті та аналізували на відповідному онлайн-навчанні, які розміщенні на платформі TNDR. Проте є ще одна категорія договорів про закупівлю щодо звітування яких у замовників залишається питання і це є правильним. До такої категорії договорів про закупівлю відносяться ті договори, які містять умови щодо дії договору до 31.12.2022 року, а в частині розрахунків / оплати замовників – до повного їх виконання.

Тому, досить логічним є запитання: що ж робити замовнику (не)звітуватися у разі не проведення оплати / розрахунків за поставлений товар, виконанні роботи чи наданні послуги?

Розгляд даного питання варто розділити на дві частини:

• чи замовнику звітуватися у разі не проведення оплати таким замовником за поставлений товар, виконанні роботи чи наданні послуги;
• чи замовнику звітуватися у разі не проведення розрахунків сторонами договору поставлений товар, виконанні роботи чи наданні послуги?

На сам перед, нагадаємо вимоги пункту 12 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі», яким визначено, що звіт про виконання договору про закупівлю оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель протягом 20 робочих днів:

• з дня виконання сторонами договору про закупівлю,

або

• закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами,

або

• його розірвання.

Тобто, розглядаючи випадки, які вище наведенні даний обов’язок замовника стосується саме настання однієї із подій, а саме «закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами».

Чи замовнику звітуватися у разі не проведення оплати таким замовником за поставлений товар, виконанні роботи чи наданні послуги?

Що таке оплата? Звертаємося до Словника української мови, який визначив, що оплата - дія за значенням оплатити, оплачувати.

Тобто, якщо розглядати умови договору про закупівлю із текстом «Даний Договір набирає чинності з дати його укладання і діє до «31» грудня 2022 р. включно, а в частині оплати – до повного виконання зобов’язання», то такі умови говорять нам про те, що договір діє до визначеної дати, а саме до 31.12.2022, при цьому такий договір продовжує свою дію до виконання оплати за поставлений товар, виконанні роботи чи наданні послуги.

Таким чином, обов’язок замовника прозвітуватися про виконання за договором про закупівлю виникає з моменту повної оплати замовником по такому договору протягом 20 робочих дні.

Для прикладу

замовник здійснив закупівлю бензину та уклав договір про закупівлю остання поставка товару відбулася 25.12.2022 в межах терміну дії договору про закупівлю, водночас оплата за поставлений товар замовником не була проведена до 31.12.2022, а тому такий договір про закупівлю є діючим до моменту повної оплати за поставлений бензин.

Чи замовнику звітуватися у разі не проведення розрахунків сторонами договору за поставлений товар, виконанні роботи чи наданні послуги?

Що таке розрахунок по договору про закупівлю? Для відповіді на дане запитання скеровуємося до судової практики. Так, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11.11.2020 у справі № 753/11009/19 (провадження N 61-1903св20) щодо тлумачення умов договору в частині проведення розрахунків між сторонами висловив свою правову позицію, яка обґрунтовується наступним. Визначаючи, чи припинилося зобов'язання виконанням, підлягають застосуванню правила статті 599 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом частини 1 статті 526 ЦК України належним є таке виконання зобов'язання, що відбулося відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належне виконання певного обов'язку за договором передбачає вчинення боржником усіх дій, передбачених договором, які повною мірою відповідатимуть умовам договірного зобов'язання. Притому (за умови відсутності у боржника повноваження на обрання цією стороною одного з варіантів альтернативної поведінки з-поміж передбачених договором) такі належні дії мають відповідати усім вимогам та змісту досягнутої домовленості одночасно. Грошове зобов'язання є таким, що містить альтернативні для боржника умови щодо способу його виконання, якщо це випливає зі змісту договору або безпосередньо та очевидно обумовлене у його тексті або визначено таким кредитором. Під час визначення належного виконання договірного зобов'язання має бути враховано, що інтереси сторін у договорі є відмінними та досить часто зустрічними за своєю спрямованістю. Правомірні інтереси сторін визначають спільну мету укладення такого договору, обґрунтовують їх економічний інтерес, досягнення якого для кожної зі сторін відбувається за рахунок чи з урахуванням інтересів протилежної сторони.

Тобто, якщо розглядати питання розрахунку, то у даному випадку сторонам потрібно розглядати як борг, який виник за не оплату за поставлений товар, наданні послуги чи виконанні роботи так і наявна кредиторська заборгованість – переплата.

Дана ситуація у цьому році виникла при виконанні договорів про закупівлю на поставку природного газу. Чому так? У відповідності до форми та змісту договору про закупівлю, який укладався та укладається між замовниками та постачальником природного газу умови такого договору визначили, що «Даний Договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до «31» грудня 2022 р. включно, а в частині розрахунків – до повного їх виконання.» У грудні 2022 року постачальником газу були виписані рахунки на обсяги газу, які надавалися як «розрахункові» тобто приблизні. Такі рахунки, як правило були оплачені замовниками до 25.12.2022 з метою недопущення заборгованості за природній газ. Проте, в останніх числах грудня замовниками було здійснено фіксацію показань приладів обліку природнього газу і виявила непоодинокі випадки коли такі фактичні показники були значно меншими ніж прогнозовані. А відтак, і замовниками була проведена оплата у більшому розмірі ніж мала би бути проведена, тобто виявилася переплата. Оскільки, розрахунок включає в себе як проведення розрахунків зі сторони замовника так і зі сторони постачальника, тому такий договір про закупівлю буде діяти в частині повного розрахунку, а саме до моменту повернення переплати.

Як у даному випадку потрібно діяти замовнику:

1. підписати із постачальником природного газу акт звірки, яким визначити фактичний обсяг спожитих кубів природнього газу та фактичну суму оплати. У даному акті звичайно має бути визначена сума переплати у гривнях;
2. сформувати письмову вимогу, у відповідності до статті 530 ЦК України до постачальника про повернення надмірно сплачених коштів / переплати. Така вимога направляється на постачальника природного газу офіційним листом (якщо це паперова форма вимога направляється обов’язково рекомендованим листом із відміткою про вручення, якщо це електронна вимога обов’язково з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», тобто із накладанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи та направлення такої вимоги на офіційну електронну адресу постачальника);
3. після повернення постачальником переплати / надмірно сплачених коштів, замовник може вважати, що такий договір припинив свою дію та є виконаним, а тому замовник зобов’язаний прозвітуватися про виконання договору про закупівлю з моменту повернення постачальником коштів по такому договору протягом 20 робочих дні.

Підсумки

Замовник зобов’язаний звітуватися, у разі не проведення оплати таким замовником за поставлений товар, виконанні роботи чи наданні послуги, протягом 20 робочих днів з дня проведення замовником оплати.

Замовник зобов’язаний звітуватися у разі не проведення розрахунків сторонами договору, як боргу так і переплати за поставлений товар, виконанні роботи чи наданні послуги протягом 20 робочих днів з дня проведення замовником оплати або повернення виконавцем / постачальником переплати / надмірно сплачених коштів.