Відповідальність

TП
TNDR. Платформа

19.03.2025

Адміністративна відповідальності замовників, що змінилося та у яких нормативних актах

664

12.02.2025 Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за незабезпечення доступу до інформації про використання публічних коштів» №4240-IX (надалі – Закон).

Зазначений Закон опублікований у газеті «Голос України» № 51 від 14.03.2025. Згідно пункту 1 «Прикінцеві положення» Закону, цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, а відтак Закон набирає чинності 14.06.2025.

Законом пропонується унормувати окремі положення законодавчих актів та усунути відповідні прогалини, що перешкоджають відкритості використання публічних коштів.

Державна аудиторська служба України на своєму офіційному веб – сайті прокоментувала необхідність прийняття згаданого Закону, а саме в частині необхідності внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України та головою Держаудитслужби було зазначено, що: «Такі зміни сприятимуть усуненню штучних перешкод, які створювали порушники для затягування судових процесів, що призводило до закриття справ в судах через завершення термінів».

Також, звернута увага Держаудитслужбою на основні моменти Закону, які зводяться до наступного:

Державній аудиторській службі України надані повноваження притягати керівників розпорядників та одержувачів коштів державного і місцевих бюджетів, підприємств державного та комунального сектору економіки за неоприлюднення, несвоєчасне оприлюднення, оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено Законом України «Про відкритість використання публічних коштів» на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів;
метою закону є вдосконалення норм Кодексу України про адміністративні правопорушення для запобігання вчиненню таких правопорушень у сфері використання публічних коштів;
законом розширюються терміни накладення адміністративних стягнень судами за вчинення правопорушень у сфері публічних закупівель. Після набрання чинності закону таке стягнення може бути накладене протягом одного року з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення;
аудитори зможуть одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств і установ інформацію, зокрема з обмеженим доступом, необхідну для виконання наданих повноважень, та персональні дані для притягнення до адміністративної відповідальності.

Окрім описаних вище змін Законом змінюються й інші положення законів України, тому пропонуємо огляд всіх змін, які передбачені Законом та які будуть застосовуватися із 14.06.2025 року.

Зміна №1. Зміни стосуються окремих статей Кодексу України про адміністративні правопорушення

ст.38 Строки накладення адміністративного стягнення (попередня редакція)

ст.38 Строки накладення адміністративного стягнення (нова редакція)

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 173-2  173-6 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня вчинення відповідного правопорушення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтею 51 та частинами третьою - шостою статті 164^-14, статтями 212-15,  212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 204- і 204-2 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення, а у разі вчинення таких правопорушень іноземцями або особами без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України, - протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного законом для виїзду цих осіб з України чи забезпечення їх примусового видворення з України. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев’ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня вчинення відповідного правопорушення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212¹⁵, 212²¹ цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 204-1 і 204-2 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення, а у разі вчинення таких правопорушень іноземцями або особами без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України, - протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного законом для виїзду цих осіб з України чи забезпечення їх примусового видворення з України. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених частинами третьою – шостою статті 164^-¹⁴ цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених частинами першою – четвертою статті 188^-¹⁹ цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених частинами дванадцятою і тринадцятою статті 212^-³ цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Змінами збільшений строк накладання адміністративного стягнення на замовників за вчинення правопорушень, передбачених частинами 3-6 статті 164-14 «Порушення законодавства про закупівлі» КУпАП, а саме адміністративне стягнення може бути накладено протягом одного року з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Також, доповнено статтю 38 КУпАП та унормовано, що адміністративне стягнення може бути накладене протягом одного року з дня вчинення за:

у разі недодержання встановлених законом строків надання відповіді на звернення / запит народного депутата України, ненадання, надання неправдивої або неповної інформації на таке звернення / запит (порушення, яке передбачене частинами 1 – 4 стаття 188 – 19 КУпАП);
у разі неоприлюднення, несвоєчасне оприлюднення інформації, оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено Законом України «Про відкритість використання публічних коштів» (порушення, які передбачене частинами 12 і 13 статті 212– 3 КУпАП).

Стаття 212^-3. Порушення права на інформацію та права на звернення (попередня редакція)

Стаття 212^-3. Порушення права на інформацію та права на звернення (нова редакція)

Неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законами України "Про доступ до публічної інформації", "Про оцінку впливу на довкілля", "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів", "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення", "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про відкритість використання публічних коштів" та "Про запобігання корупції", - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушення вимог Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", а саме необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, неповне надання інформації, неповідомлення про подовження строку розгляду запиту, відстрочення розгляду запиту, крім випадків, визначених цим Законом, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ненадання доступу до судового рішення або матеріалів справи за заявою особи, а також інше порушення Закону України "Про доступ до судових рішень" - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення, інше порушення Закону України "Про звернення громадян" - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Несвоєчасне внесення документів до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", обмеження доступу до інформації, внесеної до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - восьмою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин. Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації на звернення Національної комісії з реабілітації, регіональної комісії з реабілітації відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Нерозкриття, порушення строків або порядку розкриття інформації у видобувних галузях відповідно до Закону України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях" - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законами України "Про доступ до публічної інформації", "Про оцінку впливу на довкілля", "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів", "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення", "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", та "Про запобігання корупції", - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушення вимог Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", а саме необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, неповне надання інформації, неповідомлення про подовження строку розгляду запиту, відстрочення розгляду запиту, крім випадків, визначених цим Законом, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ненадання доступу до судового рішення або матеріалів справи за заявою особи, а також інше порушення Закону України "Про доступ до судових рішень" - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення, інше порушення Закону України "Про звернення громадян" - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Несвоєчасне внесення документів до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", обмеження доступу до інформації, внесеної до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - восьмою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин. Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації на звернення Національної комісії з реабілітації, регіональної комісії з реабілітації відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Нерозкриття, порушення строків або порядку розкриття інформації у видобувних галузях відповідно до Закону України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях" - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Неоприлюднення, несвоєчасне оприлюднення інформації, оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено Законом України "Про відкритість використання публічних коштів", – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною дванадцятою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Зміни до статті 213-3 КУпАП стосуються замовників, які є розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, суб’єктами господарювання державної і комунальної власності, фондами загальнообов’язкового державного соціального. Для цієї категорії замовників змінами доповнений перелік порушень за які може настати адміністративна відповідальність, а саме за неоприлюднення, несвоєчасне оприлюднення інформації, оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено Законом України "Про відкритість використання публічних коштів". А це відомості / інформація, яку замовники зобов’язані оприлюднювати на Єдиному веб-портал використання публічних коштів.

Отже, категорія замовників на яких поширюються вимоги Закону України "Про відкритість використання публічних коштів" мають бути більш пильними та оприлюднювати у встановленні строки точну, повну та достовірну інформацію в обсязі, який визначений статтею 3 Закону України "Про відкритість використання публічних коштів".

Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) (попередня редакція)

Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) (нова редакція)

Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - четвертою та сьомою статті 41, статтями 41-1 - 41-3, 42-1, 42-2, частинами третьою та четвертою статті 42-4, частиною першою статті 44, статтею 44-1, частиною першою статті 44-3, статтями 46-1, 46-2, 51, 51-2, 51-4, частинами другою, четвертою та п’ятою статті 85, статтями 85-1, 88 - 88-2, 89, 90, 91, 91-5, 91-6, 92-1, 96-2, 98, 101-103, 103-3, частиною першою статті 106-1, статтями 106-2, 107-1, частиною другою статті 112, частинами четвертою, сьомою і дев’ятою статті 121, частиною третьою статті 121-3, частиною п’ятою статті 122, частиною першою статті 122-2, статтями 122-4, 122-5, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частинами третьою і п’ятою статті 126, частиною четвертою статті 127, статтею 127-1, частиною третьою статті 127-4, статтею 130, частинами другою і третьою статті 133, статтями 135-1, 139, частиною четвертою статті 140, статтями 146, 149-1, частиною другою статті 154, статтею 155-1, частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 156-4, 160, 161-1, 162, 162-1, 162-3, 163-1 - 163-4, частиною другою статті 163-7, статтями 163-12, частинами другою і третьою статті 163-17, статтями 164, 164-3, 164-5-164-8, 164-10, 164-12, 164-13, частини третя - шоста статті 164-14, статті 164-15-164-19, 166-1 - 166-4, частинами першою, другою, дев’ятою та десятою статті 166-6, статтями 166-8 - 166-12, 166-14 - 166-18, 166-21, 166-23, 166-24, 166-25, 166-27, 166-28, 171-2, 172-4 - 172-20, 173 - 173-2, 173-4-173-7, частинами другою і третьою статті 173-8, статтями 174, 177-2, частиною третьою статті 178, статтею 180-1, частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 183-1 - 185-11, 185-13, 185-15, 186-1, 186-5 - 186-8, 187, 188, 188-1, 188-13 (крім справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з невиконанням законних вимог державного виконавця), 188-14, 188-17, 188-19, 188-22, 188-25, 188-27, 188-28, 188-31, 188-32, 188-33, 188-34, 188-35, 188-38, 188-39, 188-40, 188-41, 188-45, 188-46, 188-47, 188-48, 188-49, 188-50, 188-51, 188-54, 188-55, 188-57, частиною першою статті 189-1, статтями 189-3, 190, 191, 193, 195-1 - 195-6, статтями 204, 204-1, 204-3, 206-1, 212-2 - 212-24 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - четвертою та сьомою статті 41, статтями 41-1 - 41-3, 42-1, 42-2, частинами третьою та четвертою статті 42-4, частиною першою статті 44, статтею 44-1, частиною першою статті 44-3, статтями 46-1, 46-2, 51, 51-2, 51-4, частинами другою, четвертою та п’ятою статті 85, статтями 85-1, 88 - 88-2, 89, 90, 91, 91-5, 91-6, 92-1, 96-2, 98, 101-103, 103-3, частиною першою статті 106-1, статтями 106-2, 107-1, частиною другою статті 112, частинами четвертою, сьомою і дев’ятою статті 121, частиною третьою статті 121-3, частиною п’ятою статті 122, частиною першою статті 122-2, статтями 122-4, 122-5, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частинами третьою і п’ятою статті 126, частиною четвертою статті 127, статтею 127-1, частиною третьою статті 127-4, статтею 130, частинами другою і третьою статті 133, статтями 135-1, 139, частиною четвертою статті 140, статтями 146, 149-1, частиною другою статті 154, статтею 155-1, частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 156-4, 160, 161-1, 162, 162-1, 162-3, 163-1 - 163-4, частиною другою статті 163-7, статтями 163-12, частинами другою і третьою статті 163-17, статтями 164, 164-3, 164-5-164-8, 164-10, 164-12, 164-13, частини третя - шоста статті 164-14, статті 164-15-164-19, 166-1 - 166-4, частинами першою, другою, дев’ятою та десятою статті 166-6, статтями 166-8 - 166-12, 166-14 - 166-18, 166-21, 166-23, 166-24, 166-25, 166-27, 166-28, 171-2, 172-4 - 172-20, 173 - 173-2, 173-4-173-7, частинами другою і третьою статті 173-8, статтями 174, 177-2, частиною третьою статті 178, статтею 180-1, частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 183-1 - 185-11, 185-13, 185-15, 186-1, 186-5 - 186-8, 187, 188, 188-1, 188-13 (крім справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з невиконанням законних вимог державного виконавця), 188-14, 188-17, 188-19, 188-22, 188-25, 188-27, 188-28, 188-31, 188-32, 188-33, 188-34, 188-35, 188-38, 188-39, 188-40, 188-41, 188-45, 188-46, 188-47, 188-48, 188-49, 188-50, 188-51, 188-54, 188-55, 188-57, частиною першою статті 189-1, статтями 189-3, 190, 191, 193, 195-1 - 195-6, статтями 204, 204-1, 204-3, 206-1, 212-2, частинами першою – одинадцятою статті 212-3 , статтями 212-4–212-24 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

Змінами уточнений перелік статей КУпАП щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення саме районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. А це у свою чергу не є позитивним моментом для замовників, які є розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, суб’єктами господарювання державної і комунальної власності, фондами загальнообов’язкового державного соціального. Чому так? Тому, що із наведеної статті 221 КУпАП у новій редакції вбачається, що в судах будуть вирішуватися справи про накладання адміністративного стягнення по правопорушеннях, передбачених статтею 212-3 КУпАП лише по частинах 1 – 11 цієї статті.

Відповідно порушення, які будуть фіксуватися по частина 12-13 статті 212 – 3 КУпАП, а це є неоприлюднення, несвоєчасне оприлюднення інформації, оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено Законом України "Про відкритість використання публічних коштів" будуть розглядатися та накладати адміністративні стягнення органами державного фінансового контролю (ДАСУ).

Наведений факт підтверджується наступними змінами до статті 234-1 КУпАП, де наданні повноваження органам державного фінансового контролю щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення і накладання адміністративного стягнення: керівниками центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, його заступниками, а також іншими уповноваженими керівником посадові особи цього органу.

А отже, у разі накладання стягнення та не оскарження зазначеного протоколу в судовому порядку уповноважені особи замовника будуть сплачувати штрафні санкції безумовно, або уже через органи державної виконавчої служби, так як ДАСУ не потрібно буде накладати адміністративне стягнення через органи суду.

Стаття 234^-1. Органи державного фінансового контролю (попередня редакція)

Стаття 234^-1. Органи державного фінансового контролю (нова редакція)

Органи державного фінансового контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з фінансових питань (стаття 164-2), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя - шоста статті 166-6), порушенням законодавства про закупівлі (частини перша і друга статті 164-14). Від імені органів державного фінансового контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

Органи державного фінансового контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з фінансових питань (стаття 164-2), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя - шоста статті 166-6), порушенням законодавства про закупівлі (частини перша і друга статті 164-14), порушенням права на інформацію (частини дванадцята і тринадцята статті 212^-3 ). Від імені органів державного фінансового контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

Змінами до статті 234-1 КУпАП, наданні повноваження органам державного фінансового контролю (ДАСУ) щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення і накладання адміністративного стягнення, які стосуються:

неоприлюднення, несвоєчасне оприлюднення інформації, оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено Законом України "Про відкритість використання публічних коштів";
повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною 12 статті 212-3 КУпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Розгляд наведених адміністративних справ будуть мати право керівники центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (ДАСУ), його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення (попередня редакція)

Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення (нова редакція)

У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: …………….. 8^-1) уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (статті 188-39, 188-40, 212-3 (крім порушень права на інформацію відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність")…..

У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: …………….. 8^-1) уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (статті 188^-39, 188^-40, 212^-3 (крім порушень права на інформацію відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Закону України "Про відкритість використання публічних коштів")……

Враховуючи, що стаття 255 КУпАП має посилання на статтю 212-3 КУпАП, яка стосується розгляду адміністративних справ які пов’язанні із виконанням вимог Закону України "Про відкритість використання публічних коштів», то змінами конкретизовано, що право розглядати справи про адміністративні правопорушення, які передбаченні статтями 218 – 221 КУпАП мають уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини розглядати справи про адміністративні правопорушення, окрім порушень, які пов’язанні із виконанням вимог Закону України "Про відкритість використання публічних коштів».

Зміна №2. Зміни стосуються Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»

Стаття 10. Права органу державного фінансового контролю

Органу державного фінансового контролю надається право: 1) ……………. 9) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення; 9¹) відсутній 11) одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

Органу державного фінансового контролю надається право: 1)………….. 9) здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом; 9¹) збирати та отримувати персональні дані особи у випадках, передбачених законом, з метою здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення; 11) одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб – підприємців документи, матеріали, інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідні для виконання покладених на нього завдань, зокрема інформацію з обмеженим доступом, з урахуванням вимог до забезпечення захисту інформації";

Змінами розширені повноваження органу державного фінансового контролю щодо можливості розглядати справи та накладати адміністративні стягнення, отримувати персональні дані для складання протоколів про адміністративні правопорушення, отримувати від держаних органів та інших осіб інформацію та документи для виконання покладених завдань, в тому числі і інформацію та документи з обмеженим доступом.

Зміна № 3. Зміни стосуються Закон України «Про захист персональних даних»

Стаття 16. Порядок доступу до персональних даних

1. Порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб’єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім даних, що отримує від інших органів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат.

1. Порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб’єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім даних, що отримує від інших органів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат та орган державного фінансового контролю під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Змінами здійснено виключення дотримання порядку доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації", а саме для органів державного фінансового контролю під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Законом.

У зауваженнях Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України була звернута окрема увага, що правові стандарти захисту персональних даних у державах-членах Європейського Союзу базуються на принципах обробки персональний даних, у зв'язку з цим, відповідні положення законопроекту потребують доопрацювання й приведення їх змісту у відповідність до положень Конституції, законів України та норм міжнародного права.

Разом з тим, враховуючи існуючі перешкоди під час отримання перевіряючими персональних даних осіб для складання протоколу про адміністративне правопорушення зміни, які пропонувалися законопроєтком та які стосувалися отримання персональних даних залишилися у наведеній редакції Закону.

Зміна №4. Зміни стосуються Закону України «Про інформацію»

Стаття 21. Інформація з обмеженим доступом

………… 4. До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості: 1) про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту; 2) про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей; 3) про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення; 4) про факти порушення прав і свобод людини, включаючи інформацію, що міститься в архівних документах колишніх радянських органів державної безпеки, пов’язаних з політичними репресіями, Голодомором 1932-1933 років в Україні та іншими злочинами, вчиненими особами, які брали участь або сприяли реалізації російської імперської політики, представниками комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів; 5) про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб; 5^-1) щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, що підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до закону; 5²) відсутній 6) інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. .

……………… 4. До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості: 1) про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту; 2) про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей; 3) про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення; 4) про факти порушення прав і свобод людини, включаючи інформацію, що міститься в архівних документах колишніх радянських органів державної безпеки, пов’язаних з політичними репресіями, Голодомором 1932-1933 років в Україні та іншими злочинами, вчиненими особами, які брали участь або сприяли реалізації російської імперської політики, представниками комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів; 5) про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб; 5^-1) щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, що підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до закону; 5²) про використання публічних коштів розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, суб’єктами господарювання державної і комунальної власності, органами Пенсійного фонду та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до закону; 6) інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. .

Як вбачається зі змін, не може бути віднесена інформація, яка стосується використання публічних коштів розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, суб’єктами господарювання державної і комунальної власності, органами Пенсійного фонду та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до закону до інформації з обмеженим доступом. А відтак, вся інформація, яка підлягає оприлюдненню у відповідності до статті 3 Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» не може бути віднесена замовником до інформації з обмеженим доступом.

Зміна №5. Зміни стосуються Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»

Стаття 11. Отримання інформації з Єдиного державного демографічного реєстру

……… 3. Інформація, відомості або інші персональні дані про особу, що містяться в Реєстрі, використовуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, в обсязі, визначеному Законом України "Про верифікацію та моніторинг державних виплат", для верифікації та моніторингу державних виплат та Бюро економічної безпеки України під час здійснення своїх повноважень. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, безоплатно отримує відомості або інші персональні дані про особу з Реєстру для використання у статистичних цілях. Суддя при здійсненні судочинства має доступ до інформації Реєстру в обсязі, необхідному для ідентифікації учасників судового процесу. Адміністратор Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має доступ до інформації Реєстру в обсязі, необхідному для ідентифікації осіб, які звернулися для здійснення реєстрації електронного кабінету учасників судового процесу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

………. 3.Інформація, відомості або інші персональні дані про особу та про документи, що містяться та оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, використовуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, в обсязі, визначеному Законом України "Про верифікацію та моніторинг державних виплат", для верифікації та моніторингу державних виплат, а також Бюро економічної безпеки України та органом державного фінансового контролю під час здійснення своїх повноважень; Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, безоплатно отримує відомості або інші персональні дані про особу з Реєстру для використання у статистичних цілях. Суддя при здійсненні судочинства має доступ до інформації Реєстру в обсязі, необхідному для ідентифікації учасників судового процесу. Адміністратор Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має доступ до інформації Реєстру в обсязі, необхідному для ідентифікації осіб, які звернулися для здійснення реєстрації електронного кабінету учасників судового процесу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Наведеними змінами надані повноваження органу державного фінансового контролю отримувати інформація, відомості або інші персональні дані про особу та про документи, що містяться та оформляються із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру під час здійснення своїх повноважень.

Тому, у разі необхідності працівники органу державного фінансового контролю зможуть отримувати необхідну їм інформацію під час виконання своїх повноважень.

Зміна №6. Зміни стосуються Закону України «Про відкритість використання публічних коштів»

Стаття 2. Єдиний веб-портал використання публічних коштів	Стаття 2. Єдиний веб-портал використання публічних коштів
1. Інформація, що оприлюднюється згідно з цим Законом, готується розпорядниками та одержувачами коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, органами Пенсійного фонду, підприємствами, а також фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування та подається ними для оприлюднення на єдиному веб-порталі використання публічних коштів. Відповідальність за недостовірність і неповноту інформації, оприлюдненої згідно з цим Законом, несуть керівники розпорядників та одержувачів коштів державного і місцевих бюджетів, підприємств, органів Пенсійного фонду, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Відомості, що оприлюднюються згідно з цим Законом, повинні бути повними, правдивими, точними та реально відображати фактичні дані станом на відповідну дату або за відповідний період часу.	1. Інформація, що оприлюднюється згідно з цим Законом, готується розпорядниками та одержувачами коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, органами Пенсійного фонду, підприємствами, а також фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування та подається ними для оприлюднення на єдиному веб-порталі використання публічних коштів. Відповідальність за неоприлюднення, несвоєчасне оприлюднення, недостовірність, неточність, неповноту інформації, що оприлюднюється згідно з цим Законом, несуть керівники розпорядників та одержувачів коштів державного і місцевих бюджетів, підприємств, органів Пенсійного фонду та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Відомості, що оприлюднюються згідно з цим Законом, повинні бути повними, правдивими, точними та реально відображати фактичні дані станом на відповідну дату або за відповідний період часу.
Стаття 3. Зміст інформації про використання публічних коштів, що підлягає оприлюдненню, та строки її оприлюднення	Стаття 3. Зміст інформації про використання публічних коштів, що підлягає оприлюдненню, та строки її оприлюднення
1. Інформація про використання публічних коштів, що підлягає оприлюдненню, надається за встановленими законодавством України формами та має містити такі відомості: 1) у разі використання коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів: розпорядник (одержувач) бюджетних коштів (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження, прізвище, ім’я та по батькові керівника); головний розпорядник бюджетних коштів (найменування, місцезнаходження, прізвище, ім’я та по батькові керівника); обсяги бюджетних призначень та/або бюджетних асигнувань на відповідний бюджетний період - всього та в розрізі бюджетних програм; обсяги проведених видатків бюджету та наданих кредитів з бюджету за звітний період - всього та в розрізі бюджетних програм (при цьому зазначаються також види та обсяги відповідних надходжень щодо коштів спеціального фонду бюджету); інформація про укладені за звітний період договори (предмет договору, виконавець (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження), вартість договору, ціна за одиницю (за наявності), кількість закупленого товару, робіт та/або послуг, проведена процедура закупівлі або обґрунтування її відсутності з посиланням на закон, обсяг платежів за договором у звітному періоді, строк дії договору); інформація про стан виконання договорів, укладених у попередні звітні періоди, з усіма додатками, які є їх невід’ємною частиною (предмет договору, виконавець (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження, прізвище, ім’я та по батькові керівника), вартість договору, ціна за одиницю (за наявності), процедура закупівлі або обґрунтування її відсутності з посиланням на закон, обсяг платежів за договором у звітному періоді, наявність або відсутність претензій і штрафних санкцій, що виникли в результаті виконання договору, акти виконання договору (акти наданих послуг, приймання-передачі, виконаних робіт) за наявності); кількість службових відряджень, у тому числі із зазначенням кількості закордонних відряджень, загальний обсяг витрат на службові відрядження, у тому числі із зазначенням обсягу витрат на закордонні відрядження. Інформація, зазначена в цьому пункті, оприлюднюється щоквартально, не пізніш як за 35 днів після закінчення звітного кварталу, та зберігається в режимі вільного доступу протягом трьох років з дня оприлюднення; ……………… Стаття 4. Відповідальність за порушення вимог цього Закону Частина 3 відсутня.	1. Інформація про використання публічних коштів, що підлягає оприлюдненню, надається за встановленими законодавством України формами та має містити такі відомості: 1) у разі використання коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів: розпорядник (одержувач) бюджетних коштів (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження, прізвище, ім’я та по батькові керівника); головний розпорядник бюджетних коштів (найменування, місцезнаходження, прізвище, ім’я та по батькові керівника); обсяги бюджетних призначень та/або бюджетних асигнувань на відповідний бюджетний період - всього та в розрізі бюджетних програм; обсяги проведених видатків бюджету та наданих кредитів з бюджету за звітний період - всього та в розрізі бюджетних програм (при цьому зазначаються також види та обсяги відповідних надходжень щодо коштів спеціального фонду бюджету); інформація про укладені за звітний період договори (предмет договору, виконавець (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження), вартість договору, ціна за одиницю (за наявності), кількість закупленого товару, робіт та/або послуг, проведена процедура закупівлі або обґрунтування її відсутності з посиланням на закон, обсяг платежів за договором у звітному періоді, строк дії договору); інформація про стан виконання договорів, укладених у попередні звітні періоди, з усіма додатками, які є їх невід’ємною частиною (предмет договору, виконавець (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження, прізвище, ім’я та по батькові керівника), вартість договору, ціна за одиницю (за наявності), процедура закупівлі або обґрунтування її відсутності з посиланням на закон, обсяг платежів за договором у звітному періоді, наявність або відсутність претензій і штрафних санкцій, що виникли в результаті виконання договору, акти виконання договору (акти наданих послуг, приймання-передачі, виконаних робіт) за наявності); кількість службових відряджень, у тому числі із зазначенням кількості закордонних відряджень, загальний обсяг витрат на службові відрядження, у тому числі із зазначенням обсягу витрат на закордонні відрядження. Інформація, зазначена в цьому пункті, оприлюднюється щоквартально, не пізніш як за 35 днів після закінчення звітного кварталу, та зберігається в режимі вільного доступу протягом п’яти років з дня оприлюднення; …………………… Стаття 4. Відповідальність за порушення вимог цього Закону 3. Притягнення особи до адміністративної відповідальності за неоприлюднення, несвоєчасне оприлюднення інформації, оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації про використання публічних коштів є підставою для включення заходів з проведення інспектування до планів проведення заходів державного фінансового контролю за ініціативою органів державного фінансового контролю. Керівники розпорядників та одержувачів коштів державного і місцевих бюджетів, підприємств, органів Пенсійного фонду та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зобов’язані протягом п’яти робочих днів з дати отримання запиту органу державного фінансового контролю надати інформацію щодо забезпечення виконання вимог цього Закону;

Законом змінено обсяг, види та суб’єктів на яких поширюється відповідальність за оприлюднення інформації, яка стосується використання публічних коштів.

Отже, з 14.06.2025 притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути за неоприлюднення, несвоєчасне оприлюднення інформації, оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації про використання публічних коштів, а це є обсяг інформації, який визначений статтею 3 Закону України «Про відкритість використання публічних коштів».

Розпорядники та одержувачі коштів державного і місцевих бюджетів, підприємства, органи Пенсійного фонду та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зобов’язані оприлюднювати інформацію щоквартально, не пізніш як за 35 днів після закінчення звітного кварталу та яка буде зберігається в режимі вільного доступу протягом п’яти років з дня оприлюднення на Єдиний веб-портал використання публічних коштів.

Притягати до адміністративної відповідальності будуть керівників розпорядників та одержувачів коштів державного і місцевих бюджетів, підприємств, органів Пенсійного фонду та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Також, варто звернути увагу, що у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності це є підставою для включення заходів з проведення інспектування до планів проведення заходів державного фінансового контролю за ініціативою органів державного фінансового контролю.

#відповідальність у закупівлях #новини закупівель

пов'язані статті