Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 320/18468/25 від 29.09.2025 

Витяг з постанови суду: приписами частини першої статті 18 Закону № 922-VIII закріплено, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України. 

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарг приймаються органом оскарження виключно на його засіданнях (частина шістнадцята статті 18 Закону № 922-VIII). 

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 18 Закону № 922-VIII за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення: 

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом); 

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі. 

Відповідно до частини двадцять третьої статті 18 Закону № 922-VIII рішення органу оскарження може бути оскаржене суб`єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. 

Право на оскарження не обмежує права суб`єкта оскарження звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження (частина двадцять четверта статті 18 Закону № 922-VIII). 

Аналізуючи вказані норми законодавства (пункти 11, 17, 30 статті 1, частини п`ята, вісімнадцята, двадцять третя статті 18 Закону № 922-VIII) убачається, що право на оскарження рішення органу оскарження мають виключно замовник та суб`єкт оскарження. 

Отже, правом на оскарження рішень органу оскарження наділені лише суб`єкти, які беруть участь у його прийнятті в порядку, передбаченому законом. Інші учасники тендера, які не є суб`єктами оскарження, не мають права оскаржувати таке рішення органу оскарження за результатами розгляду скарги. 

Аналогічний правовий висновок викладеній у постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 640/9046/21. 

Як убачається з матеріалів справи, такими суб`єктами у спірних правовідносинах є Ліцей «Сихівський» Львівської міської ради (як замовник) та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) (як суб`єкт оскарження). При цьому, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , яка є учасником тендерних закупівель за оголошенням № UA-2025-01-28-012957-а, не входить до складу суб`єктів, яким Законом №922-VIII надано право на оскарження спірних рішень відповідача. 

Водночас за змістом статті 18 Закону №922-VIII судовому контролю підлягає як рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель про задоволення скарги повністю чи частково, оскаржити яке може замовник, права, інтереси та обов`язки якого безпосередньо пов`язані з цим рішенням у випадку встановлення наявності порушення процедури закупівлі, як передумови для задоволення скарги, та зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника. Також судовому контролю підлягає і рішення органу оскарження про відмову в задоволенні скарги, яке може оскаржити суб`єкт оскарження, який уважає порушеними свої права та охоронювані законом інтереси внаслідок рішення, дії або бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель. 

За змістом частини двадцять четвертої статті 18 Закону № 922-VIII суб`єкту оскарження, як особі, яка звернулась з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавства у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, надано право безпосереднього звернення до суду, оминаючи процедуру попереднього звернення до органу оскарження. 

Однак фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не доведено та не надано належних доказів на порушення її прав та інтересів після прийняття оскаржуваного рішення відповідача. 

За наведеного, позивач не є суб`єктом оскарження у розумінні зазначених вище норм законодавства. Відповідач не вчиняв будь-яких дій (бездіяльності) та не приймав рішень, які б створювали для позивача права та обов`язки і породжували для нього право на захист, і, відповідно, право на звернення до суду з таким позовом. Тобто між позивачем і відповідачем відсутній будь-який спір, що підлягає розгляду в судах. 

Разом з тим, оскільки позивач не є учасником (суб`єктом) правовідносин, які склались у зв`язку з прийняттям оскаржуваного рішення, задоволення позовних вимог не зумовить виникнення будь-яких прав і обов`язків для нього, а тому такі дії та рішення не можуть бути предметом спору за такого суб`єктного складу.