Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі № 240/26836/23 від 17.11.2025 

Витяг з постанови суду: висновком про результати моніторингу закупівлі 28.08.2023 зафіксовані наступні порушення: Замовником з ТОВ «ДОЙЧ-ФАРМ» укладено договір про закупівлю від 20.06.2023 №386, умови якого не відповідають змісту тендерної пропозиції переможця та умовам тендерної документації (проєкту договору згідно Додатку №5 тендерної документації (Том №1 а.с.100-106), в частині строків дії обставин непереборної сили внаслідок дії якої кожна сторона договору має право його розірвати.  

Так, пунктом 8.5 розділу 8 «Обставини непереборної сили» проекту договору встановлено умову, а саме: «У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 10 днів, кожна із Сторін в установленому порядку мас право розірвати цей Договір», тоді як в пункті 8.5 розділу 8 «Обставини непереборної сили» укладеного договору про закупівлю від 20.06.2023 №386 вказаний строк дії обставини непереборної сили змінено з 10 на 50 днів, чим не дотримано вимоги пункту 18 та абзацу четвертого пункту 46 Особливостей. 

Висновком відповідача визначено, що у договорі про закупівлю строк дії обставин непереборної сили визначено 50 днів, на відміну від проєкту договору, яким передбачено 10 днів. Утім такі зміни не стосуються істотних умов договору та не змінюють зміст тендерної пропозиції учасника. 

Разом з тим, відповідно до підпункту 2 пункту 21 Особливостей встановлено імперативну умову, що договір про закупівлю с нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог пункту 18 цих Особливостей. 

Вважаючи, що висновок відповідача підлягає скасуванню, оскільки є безпідставним та протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом. 

Суд першої інстанції вірно не погодився з такими доводами, зазначивши, що відповідач помилково ототожнює поняття зміст (умови) договору та зміст тендерної пропозиції. 

… 

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №922-VIII тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Тобто зміст тендерної пропозиції складають не тільки проект договору, а й інформація та документи, що подані учасником в електронному вигляді через електронну систему закупівель. 

Аналогічне тлумачення викладене і у пункті 19 частини 2 статті 22 Закону №922-VIII, де зазначено, що формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції. 

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, Законом «зміст тендерної пропозиції» розуміється як сукупність умов та документів, що встановлені згідно вимог законодавства та тендерної документації. 

Крім того, Законом №922-VIII визначено поняття щодо документів (файлів), що подаються у складі тендерної пропозиції (частина 5 статті 22, частина 11 статті 26, абзац третій частини 4 статті 28 Закону №922-VIII). 

Таким чином, згідно положень Закону №922-VIII зміст тендерної пропозиції не є тотожним до змісту документів (файлів), які подані учасником у складі тендерної пропозиції. 

Разом із тим, подання проєкту договору у складі тендерної пропозиції є вимогою тендерної документації, якої учасник має дотримуватись на виконання положень Закону №922-VIII. В той час, як укладення договору між замовником та переможцем закупівлі, як визначено у частині 1 статті 41 Закону №922-VIII (аналогічна норма визначена у п.19 Особливостей) відбувається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом №922-VIIІ (положень статті 41 Закону №922-VIII - згідно п.19 Особливостей). Проте, ні Цивільним кодексом України, ні Господарським кодексом України, ні Законом №922-VIIІ не передбачено обов`язковості укладення договору про закупівлю виключно на умовах, що визначались проєктом договору (що містився у складі тендерної документації замовника або у складі тендерної пропозиції учасника). 

Таким чином, відповідач дійшов помилкового висновку про те, що будь-яка невідповідність договору про закупівлю відповідному проекту договору, поданому учасником в складі тендерної пропозиції, незалежно від змісту, мала б наслідком нікчемність договору, що не узгоджується із нормами цивільного та господарського законодавства, які залишають питання визначення умов договору на розсуд сторін, окрім визнаних обов`язковими згідно законодавства. 

За визначенням академічного тлумачного словника української мови «зміст» означає, зокрема, суть, внутрішня особливість чого-небудь. Виходячи із мовного, логічного та системного тлумачення норми частини 4 статті 36 Закону №922-VIII, що за приписами частини 4 статті 36 Закону №922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, тобто від основних (істотних) умов такої пропозиції, за відсутності яких учасник не був би визнаний переможцем процедури закупівлі і договір про закупівлю не міг бути укладений. Формальна невідповідність (словесна, граматична, синтаксична тощо) договору про закупівлю проекту договору переможця закупівлі, без аналізу умов договору та проекту, не може бути достатньою підставою для висновку про те, що умови договору про закупівлі відрізняються від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі, що є порушенням частини 4 статті 36 Закону №922-VIII. 

Враховуючи вищенаведене, невідповідності деяких (не істотних умов договору про закупівлю проекту договору, поданому в складі тендерної пропозиції учасника, не спричиняє невідповідність змісту тендерної пропозиції в цілому у розумінні Закону №922-VIII. 

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. 

Отже, істотні умови договору, у розумінні статті 638 Цивільного кодексу України, це умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. 

За правилами частини 3 статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. 

Частина 4 статті 41 Закону №922-VIII передбачає заборону щодо зміни умов договору, а саме: заборону на зміну істотних умов договору порівняно зі змістом тендерної документації, і така заборона не стосується формального викладення певних положень договору в редакції, відмінній від проекту договору, якщо при цьому не змінюються істотні умови договору у розумінні статті 638 Цивільного кодексу України. 

Отже, згідно наведеної норми Закону №922-VIII умови договору про закупівлю не повинні саме суттєво, змістовно виходити за рамки тендерної пропозиції (за винятком тих випадків, які передбачені Законом №922-VIII).